У біопарку в Синевирській Поляні на Закарпатті олені почали змінювати роги ВІДЕО

У Синевирській Поляні на Закарпатті благородні олені почали змінювати роги. Чотири роки тому фермер Юрій Тюх створив тут біопарк і почав розводити оленів. Нині у парку живуть близько 40 дорослих тварин, інформує Суспільне.Ужгород.
Як фермер створив стадо з кількох десятків оленів, чому одного з них називають унікальним та що про умови утримання кажуть зоологи — у матеріалі Суспільного.
Власник оленів Юрій Тюх розповідає: зараз тварини почали очищати роги від оксамиту. За його словами, після цього роги стають твердими і залишаються такими до березня.
«Ось цей олень почав чистити свої роги. Цей процес відбувається один день у році. Це коли цей оксамит сходить із кістки. І кістка тримається аж до березня. Потім у березні роги відпадають, і за три місяці такі самі виростають», — розповів Юрій Тюх.

Фермер Юрій Тюх. Суспільне Ужгород
Чотири роки тому оленів у Синевирській Поляні не було. Тоді фермер вирішив створити біопарк і поселити тут тварин. Поступово завозив оленів із племінних господарств України, куди їх привезли з-за кордону. Один із них — Руні — приїхав із Нової Зеландії.
«Руні — унікальний олень. У його батька були найбільші роги, але його браконьєри застрелили. Зараз він тут знаходиться, його син. Він повністю схожий на свого батька», — каже власник.
Нині у парку близько 40 дорослих оленів.
За словами Юрія Тюха, створити біопарк він мріяв ще з дитинства. До цього займався бізнесом і поступово вкладав гроші у створення парку.
«Займався бізнесом і потихеньку вкладав у це діло. Будувати почали під час війни, більшість тварин того року заїхало. Але олені були першими тваринами — це у 2022 році. Всіх пам'ятаю, бо я особисто сам усіх завозив і контролював весь процес», — розповів Юрій Тюх.

Олень в біопарку в Синевирській Поляні. Суспільне Ужгород
Вдень олені перебувають у меншому вольєрі, щоб їх могли побачити туристи. Увечері їх випускають на більшу територію. Тварин годують двічі на день.
На утримання оленів та інших тварин, за словами власника, витрачають від 10 до 15 тисяч гривень на день. У цю суму входять витрати на сіно та комбікорм.
«Це тільки самі корми: сіно і комбікорм для всіх тварин. Ми літом заготовлюємо на весь сезон сіно, а зерносуміш купляємо кожного місяця», — пояснив власник.
Юрій Тюх розповідає, що олені звикли до туристів, а перебування у лісі для них комфортне.
Водночас зоолог, завідувач кафедри зоології біологічного факультету Ужгородського національного університету Федір Куртяк вважає, що площу вольєра варто збільшити.

Федір Куртяк, завідувач кафедри зоології біологічного факультету УжНУ. Суспільне Ужгород
«Умови утримання, будемо так говорити, більш-менш належні, тому що площа там, здається, понад п'ять гектарів. Але насправді вона потребує суттєвого збільшення і є недостатньою для таких крупних тварин. У будь-якому випадку їхнє утримання не передбачене у загонах такого, скажімо, вольєрного типу. Вони повинні мешкати у більш-менш природних умовах», — сказав Федір Куртяк.
Поки дорослі олені освоюють нові роги, у лісі ховається молоде поповнення. Скільки цього року народилося оленят, власник зможе сказати в середині осені, коли малята вийдуть зі схованок.
До теми
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Засуха виснажує річки України: оголошено найвищий рівень небезпеки через антирекорди рівня води
- Низка поїздів на Закарпаття затримується через наслідки ворожих обстрілів
- На Закарпатті розпочалася реєстрація на 4-й сезон Всеукраїнських шкільних ліг «Пліч-о-пліч»
- Конференція національних спільнот в Ужгороді об’єднає лідерів громад, науковців та дипломатів
- На Закарпатті впроваджують заборону на вилов струмкової форелі
До цієї новини немає коментарів