Платiть за тепло, щоб не зустрiчати Новий рiк у холодних квартирах

За словами першого заступ-ника мiського голови Володимира Бобкова, подiбнi сигнали про вичерпання лiмiтiв газу мiська рада отримує мало не щотриднi. Хоча, в принципi, незрозумiло, чому апе-люють саме до мерiї: мiський бюджет нiкому нiчого не винен. Зате вельми плачевна ситуацiя з розрахунками населення за тепло та гаряче водопостачання. Нещодавно газовики таки вiдключили котельнi на 3 днi (правда, цьогорiчна зима напрочуд тепла, отож промерзнути до кiсток нiхто не встиг), та радикального покращення платежiв унаслiдок такого “виховного заходу” не спостерiгається. Всього 5—10% ужгородцiв сумлiнно сплачують за спожитi енергоносiї, борг решти коливається у межах 1—1,5 млн. грн. Точну цифру назвати важко, бо її постiйно коригують субсидiйнi вливання.

Як би там не було, Володимир Олександрович наголошує: незалежно вiд того, що коїться у Верховнiй Радi чи Київськiй держадмiнiстрацiї, нiяких послаблень щодо оплати комунальних послуг не буде. Тому мiська влада ще раз звертається до населення з настiйним проханням: усiма можливими способами — використовуючи субсидiї, наданi державою пiльги — розраховуйтеся за спожитi енергоносiї. Нехай це буде 30 чи 50% — декларуйте свої можливостi, але платiть. Бо ситуацiя справдi критична (це вже не кажучи про передоплату — українське ноу-хау 2006-го, яке, попри свою нелогiчнiсть, не знiмається з порядку денного), i якiсь iнсинуацiї тут недоречнi.

Володимир Бобков навiть закинув, що iз задоволенням доручив би тому ж керiвництву обласної профспiлки чи антимонопольного комiтету десь на пiвроку очолити, скажiмо, “Уж-тепло” i працювати за такими тарифами, якими вони хочуть. I подивився б, що з цього вийде. За його словами, боротися треба не за низькi тарифи, а за високi зарплати. Саме це — плiдне поле дiяльностi для профспiлок.

Говорив Володимир Олександрович i про проблеми, якi можуть виникнути у мiсцевих бюджетах через неприйняття Державного (зокрема ручний режим управлiння вiдсiче фiнансування численних культурних та комунальних державних програм, виникнуть проблеми з субсидуванням). Згадувалося й про мiсцевi енергопостачальнi компанiї, котрi не вписуються з вiдключеннями споживачiв навiть у своє законодавство: мали б попереджати про це за 5 днiв, натомiсть роблять, що хочуть i як хочуть.

Iще одна малоприємна, але вимушена перспектива окреслилася у сферi тарифiв на квартплату. Володимир Бобков каже, що наразi мiська влада їх фактично штучно утримує, — планували вiдтягнути до закiнчення опалювального сезону. Однак розрахунки показують, що це нереально: з нового року ЖРЕРи переходять на загальну систему оподаткування, i буквально всi їхнi надходження будуть поглинатися сплатою податкiв та рiзних вiдрахувань. Начальники ЖРЕРiв уже давно звернулися з проханнями про пiдвищення квартплати, i мiська влада в сiчнi таки вимушена буде опублiкувати для обговорення новi тарифи з роз’ясненнями, на що i якi йтимуть затрати. Потiм розцiнки має затвердити виконком.

Насамкiнець хочеться ще раз наголосити на можливостi оформлення субсидiй (цьогорiч мiсто отримало для цього 1 млн. 800 тис. грн.) та нагадати ужгородцям про необхiднiсть сплачувати за спожитi комунальнi послуги. Iснує стара добра традицiя повертати борги перед Новим роком, i, може, хоча б вона покращить ситуацiю. Кажуть, як Новий рiк зустрiнеш, так його i проведеш. Не хотiлося б, щоб це було в холоднiй квартирi… Втiм, усе залежить вiд нас самих.

Ужгород

 

31 грудня 2006р.