ДЕРЖАВА ФІНАНСУЄ МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ПО ЗАЛИШКУ

У вівторок начальник управління міського господарства міста Ужгорода Іван Васильович Крайниківський зустрівся з журналістами обласних засобів масової інформації в Ужгородському прес-центрі „Нове Закарпаття”.

 

Темою зустрічі стали проблеми міського господарства обласного центру, з якими міська влада та жителі міста зустрічаються щодня. Фінансування цієї галузі життєдіяльності міста є надзвичайно важливим для міської громади. Управління господарства міста виступає замовником та розпорядником коштів, тобто фінансує виконання господарчих питань міста за трьома напрямками. Перший, власне кажучи, – це утримання міста, прибирання доріг, догляд за зеленими насадженнями, утримання комунальних об’єктів. Другий – це ремонт об’єктів благоустрою, ремонт інженерних мереж, внутрішньо квартальних територій, малих архітектурних форм і т.п., і третій – це капітальний ремонт житлового фонду. Від розміру фінансування міського господарства у великій мірі залежить, як буде виглядати наше місто в 2008 році.

На думку Івана Крайниківського, процес формування бюджету щороку піддається критиці з боку як політиків, так і державних посадовців. Однак час збігає, а зміни у принципах формування державного та бюджетів місцевого самоврядування практично відсутні. Особливо це стосується утримання комунального господарства міста. Як і за радянських часів – фінансування міського господарства формується по залишковому принципу.

До прикладу, об’єкти благоустрою. Так, на прибирання та утримання міських доріг у 2008 році бюджетом міста заплановано виділення п’яти мільйонів гривень. За підрахунками, щоб утримувати в належному стані дороги, а це 140 вулиць в місті Ужгороді ( загальна кількість вулиць в обласному центрі 430), та внутрішньо квартальні території, необхідно біля 10 мільйонів грн. Раніше цим в обласному центрі займалися 5 організацій. Сьогодні цим займається підприємство КШЕП. Наступне – це утримання міських кладовищ, яких у місті нараховується десяток. Основні кошти (на ці потреби передбачено 300 тисяч грн.) будуть спрямовані на утримання діючих кладовищ, а це "Кальварія" і "Барвінок".

Стосовно озеленення та утримання насаджень, нагляд за квітниками, обрізка кущів, і т.п. На це з бюджету міста заплановано 800 тис. грн. при потребі 1 мільйона 500 тис. грн. На утримання світлофорів, профілактику, ремонт, пофарбування, заміну освітлювальних приборів заплановано 150 тис. грн., при потребі 200 тис. грн.

Загальний фонд міського господарства становить 6 мільйонів 836 тис. грн. При потребі 12 мільйонів. При цьому джерела фінансування є нестабільними, оскільки потреби господарства міста відносяться до другого кошику і є незахищеними статтями бюджету. Захищені це – зарплата та енергоносії. Сьогодні фактично проїдається бюджет міста – 85% бюджету йде на виконання делегованих повноважень, а це зарплати держслужбовцям, вчителям, міській медицині і т.п.

Окремо Іван Крайниківський зупинився на проблемі, яка вже стала притчею – це проходження тендерних процедур. До прикладу, для виконання завдань по утриманню, ремонту шляхового покриття, інженерних мереж, прибиранню міста, вивезенню сміття укладено договір і зареєстровано підприємство КШЕП. Підприємство пройшло реєстрацію, уплатило за цю послугу до державного бюджету 12 тис. грн. Але додатково за розміщення реєстрації, проходження тендеру йому необхідно заплатити ще 240 тис. грн., плюс 4% від прибутку, при чому ці кошти перераховуються до приватної структури в м. Києві. Але в тарифах на послуги даного підприємства навіть теоретично не закладені подібні витрати.

Аналогічна ситуація з підприємством "Агромікс" – рахунок на оголошення тендеру складає 32 тис. грн. Комунальне підприємство, яке займається утриманням кладовищ, – рахунок становить 10 тис. грн. і т.д. Таким чином вказані кошти з міського бюджету переходять у київські приватні кишені. Все це відбувається на цілком законній підставі.

Наступним є ремонт об’єктів благоустрою, ремонт та реконструкція міських шляхів. Наявні два джерела фінансування: це податок з власників автотранспортних засобів і другий – це бюджет розвитку. На ці цілі в бюджеті на 2008 рік передбачено 5 мільйонів 500 тис. грн., при реальній потребі 16 мільйонів грн. На реконструкції та капітальний ремонт автошляхів передбачено 2 мільйони грн., при потребі 10 мільйонів грн. Кошти на розмітку вулиць 95 тис. грн. – потреба 150 тис. грн. На заміну дорожніх знаків 75 тис. грн., при потребі, відповідно запиту за наслідками обстеження Державтоінспекції - 200 тис. грн.

Важливою є робота по внутрішньо квартальним територіям. Багато мешканців обласного центру живе в багатоповерхівках і їх хвилює стан під’їзних шляхів до будинків, майданчиків, на ці роботи в 2008 році заплановано 450 тис. грн. при потребі 800 тис. грн.

Цього року запланована реконструкція проспекту Свободи на суму 1 мільйон 275 тис. грн. Джерело фінансування – бюджет розвитку міста. Підприємство, яке має виконати ці роботи, проходить відповідні тендерні процедури. Однак є побоювання, що постане питання підрядних організацій, адже з бюджетом важко працювати, тендерні процедури та нескінченні перевірки не викликають у підприємців бажання працювати з державою. В планах у міського господарства також привести в належний стан вулиці Корзо, Корятовича, Швабську.

Одним із найпроблематичніших є третій напрям роботи – це ремонт житла. На ці потреби виділено в бюджеті 2008 року на місто Ужгород всього1 мільйон гривень. Для порівняння, 1 кв.м. сучасного покриття для даху багатоповерхівки з гарантією коштує близько 60 грн., тобто проведення ремонту покрівлі багатоповерхівки в три – чотири під’їзди обійдеться в 50 тис. грн.

Оскільки основні проблеми теплопостачання в місті зняті, тому основний акцент буде зроблено на інженерні мережі водовідведення в підвалах будинків і ремонт покрівлі. Взагалі, потреба на ремонт житла складає 12 мільйонів гривень. На жаль, фінансування, у зв’язку з законодавчими змінами до бюджету 2008 року, стосовно капітального ремонту з фонду розвитку міста законодавчо заборонено. Наразі головною проблемою господарства міста є недостатнє фінансування та непрозора політика проведення тендерних процедур.

Відповів Іван Крайниківський на запитання журналістів стосовно діяльності ЖЕРів. На його думку, найбільшою проблемою є відсутність якісних послуг, які мешканцям міста надають ці організації. Такий стан зумовлено тим, що розірваний ланцюжок: „замовник і розпорядник” коштів. Виходом із ситуації є створення мешканцями будинків товариств, які будуть акумулювати кошти (квартплату), та трансформація ЖЕРів у підрядні організації, від яких за сплачені кошти мешканці будуть мати змогу вимагати реальної, якісної роботи та послуг.

Щоб ЖЕРи не перетворювалися у стіл видачі довідок , створюється “Єдиний інформаційно-розрахунковий центр”. До речі, втіленням цього проекту буде займатися “Промінвестбанк”, який на конкурсній основі виборов це право.

Микола КОШУТА
Трибуна

 

03 лютого 2008р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів