Як на Закарпатті гроші відмивають
У країнах із "кусючими" податковими та правоохоронними органами для людей, які мають кримінальні заробітки, завжди проблемою є легалізація отриманих незаконним шляхом коштів, іншими словами – "відмивання" грошей. Взагалі про "відмивання" та його методи більшість із нас, підозрюю, знають із фільмів, знятих у США, де, здається, ця проблема для злочинних елементів набагато актуальніша, ніж в Україні. Хоча важко повірити, що всі шикарні особняки та дорожезні автомобілі на Закарпатті придбані за чесні прибутки.
У країнах із "кусючими" податковими та правоохоронними органами для людей, які мають кримінальні заробітки, завжди проблемою є легалізація отриманих незаконним шляхом коштів, іншими словами – "відмивання" грошей. Взагалі про "відмивання" та його методи більшість із нас, підозрюю, знають із фільмів, знятих у США, де, здається, ця проблема для злочинних елементів набагато актуальніша, ніж в Україні. Хоча важко повірити, що всі шикарні особняки та дорожезні автомобілі на Закарпатті придбані за чесні прибутки.
І все ж боротьба з "відмиванням" фінансів ведеться і в Україні. Як саме – ми спробували дізнатися у Віталія КРИЧКА, заступника голови ДПС у Закарпатській області.
"У нас таких злочинів розкривають дійсно мало"
– У структурі ДПС в області існує окремий підрозділ по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, – розповідає наш співрозмовник. – І основне його завдання – встановлення ознак, які передують легалізації (відмиванню) та власне виявлення злочину, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України. Складність із точки зору нашого законодавства полягає в тому, що спершу слід встановити предикатний злочин (у результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. – Авт.), а потім уже кваліфікувати його, як відмивання доходів. Розслідування складається з двох етапів: спочатку треба довести перше правопорушення, а далі – друге. У підсумку інколи важко дійти до кінця й довести саме легалізацію в розумінні ККУ.
Не так давно в прокуратурі відбулася нарада, де ці питання порушували. В області дійсно мало виявлено, розкрито й передано до суду таких злочинів. Насамперед нас цікавить відмивання у великих масштабах. Окрім відмивання й легалізації, за ст. 209 ККУ ми також працюємо з ухиленнями від сплати податків. Бо загалом в Україні й зокрема в області ці два злочини часто суміщують. Поясню на прикладі: є підприємство, яке займається будівництвом. Воно залучає будівельні бригади, але первинних документів на придбання не має. Фірмі вони потрібні, й вона їх купує, а гроші перераховує через ланку транзитерів на "конвертаційний" центр. Таким чином підприємство формує затратну частину й податковий кредит із ПДВ та перераховує кошти за ці документи, які створюють видимість легалізації будівництва чи придбання якихось матеріалів. Фірма перераховує кошти й далі за якимось дисконтом гроші повертаються готівкою. Відповідно, є і готівка, і затратна частина.
У такому разі податкова коригує затратну частину підприємству й порушує кримінальну справу за ухилення від сплати податків. Подібних випадків у нас набагато більше, бо довести умисел суб’єкта ухилитися від сплати податків, а не легалізувати незаконні гроші, значно легше. Це одна кримінальна справа, яка не потребує виявлення предикатного злочину, й по частині з таких навіть відшкодовуються збитки: підприємства погоджуються зі звинуваченнями й повертають недоплачені податки до бюджету.
– Що роблять податківці, щоб уникати таких злочинів?
– Із минулого року в Україні запроваджено комплекс раннього виявлення та протидії таким явищам. Нині на території області "конвертаційних" центрів немає в принципі. Ми боролися з ними й домоглися, що наразі у краї немає підприємств, які б дозволили класично відмити гроші. Подібні компанії, як правило, діють у великих промислових регіонах, де багато суб’єктів і легше загубитися.
Наше основне завдання згідно з системою раннього виявлення і протидії тіньовому сектору полягає в тому, щоб завдяки аналітиці та аналізу діяльності підприємства вчасно помітити нетипові для нього операції. Зафіксувати, чи дійсно з нього виводяться гроші, легалізуються і таким чином формується необґрунтована витратна частина.
Штучно завищувати прибутки – невигідно
– Я не фахівець у цих питаннях і відмивання уявляю приблизно так: якщо є незаконні гроші й їх треба перетворити на легальні, створюється підприємство, яке може бути навіть збитковим, але його штучно роблять прибутковим, аби вказати заробіток і таким чином гроші легалізувати. Чи перевіряє податкова завищені прибутки?
– Завищені прибутки нашим бізнесменам показувати невигідно, бо з них доведеться сплачувати податки. Я не пам’ятаю жодного подіб-ного випадку на Закарпатті. Ви, очевидно, маєте на увазі побутовий рівень відмивання, а його надзвичайно важко відслідкувати. Ми більше стежимо за суб’єктами господарювання, які нам підзвітні й підконтрольні, – у них можемо бачити рух матеріальних цінностей та коштів. Якщо ж говорити про неорганізований рух тіньових коштів, то тут головну роль мала б відігравати система фінансового моніторингу. Всі операції на понад 150 тисяч гривень, які проходять через рахунок, фільтруються на оцінку ознак відмивання, фінансування тероризму та іншої протизаконної діяльності. Колись регіональні підрозділи фінмоніторингу діяли в кожній області, тепер найближчий до нас знаходиться у Львівській області. Ми не маємо доступу до цього руху коштів узагалі.
Нині говорять про створення фінансової поліції, яка матиме доступ в онлайн-режимі до всіх транзакцій у безготівковій формі. Тоді всі подібні операції відслідковувати буде набагато легше. На нещодавній нараді в прокуратурі обговорювали цю проблему. Вона турбує всі правоохоронні органи, а не лише нас. Наразі ми не маємо реального інструменту, щоб відслідковувати подібні транзакції. Чудово розуміємо, що тіньовий оборот іде, а ми його не бачимо. Справа в тому, що фінмоніторинг видає лише узагальнені матеріали. Вони роблять аналіз, і якщо отримують достовірну інформацію, що є ознака легалізації доходів, то передають матеріали тим, хто може їх розслідувати. За останній час я не пригадую, щоб нам передавали такі узагальнені матеріали, а оцінити, наскільки докладно проводиться аналіз, може лише сам підрозділ фінмоніторингу. На мою думку, це прогалина.
Потрібно оподатковувати за витратами, а не за заявленими доходами
– І все ж якщо людина заробляє надприбутки, вона повинна якось пояснювати, звідки в неї гроші. Невже податкову не цікавить, що громадянин, який офіційно отримує мінімальну зарплату чи взагалі безробітний, живе на широку ногу?
– Відстежувати подібні прибутки було б можливо, якби ми мали достатній інструмент, щоб це оподаткувати. Якщо пам’ятаєте, в США не могли посадити Аль Капоне за кримінальні злочини, тому засудили за ухилення від сплати податків. Існують так звані непрямі методи. Це оцінка бази оподаткування не за доходами, а за витратною частиною. На жаль, в Україні вона не працює, хоча була спроба ввести непрямі методи до закону. Можливо, до цього ще в цілому морально не готове суспільство. Самі розумієте, не кожен погодиться, аби моніторили його витрати. А раз нема законодавчого підгрунтя, ми, відповідно, позбавлені ефективного інструменту, щоб відслідковувати витрати і потім їх оподатковувати.
– Що ж робите зараз?
– Коли створюється суб’єкт господарювання, ми відслідковуємо його статутний фонд. Якщо фонд поповнюється, приміром, на мільйон гривень, то кінцевим власником підприємства є, як правило, фізична особа, навіть через велику кількість юридичних осіб. Ми намагаємося з’ясувати завдяки аналітиці, яка в нас є з 90-х років, доходи цієї людини. Відтак звіряємо можливість отримання за певний проміжок часу доходів із тими інвестиціями, які підприємець вкладає. Якщо є диспропорція, то ми, знову ж таки, не можемо застосувати непрямі методи, прямо нарахувати податки чи звинуватити у відмиванні. Нам потрібна додаткова інформація, в тому числі й здобута оперативним шляхом. Але, повторюся, держава не дає нам достатню кількість інструментів. А от із введенням непрямих методів ми б спокійно могли оподаткувати за оцінкою витратної частини.
Фінансова амністія і жорсткий контроль
– На даний момент є якісь спроби їх увести?
– Все має робитися в комплексі. Приміром, вводиться податкова амністія. Всі, хто пройшов етап первісного накопичення капіталу, отримують можливість кошти чи майно задекларувати зі сплатою незначного податку, наприклад, 5% від вартості. Потім встановлюється жорстка система моніторингу й вводяться непрямі методи. З цього моменту відповідальний орган відстежує всі транз¬акції, і якщо виявляє неспівпадіння – передає матеріали контролюючому органу, щоб той призначив оподаткування, порушив справу чи довів, що ці кошти отриманні законно. З’явилася б можливість зменшити обсяги тіньової економіки, запустити нормальні економічні процеси та ввести тіньові гроші в легальний економічний оборот.
У нас планується багато чого. У Верховній Раді зареєстровано законопроекти і про податкову амністію, і про введення серйозного правоохоронно-контролюючого органу, який буде це відслідковувати. Але коли ці проекти втілять у життя – покаже час.
– Про які суми, що легалізуються незаконним шляхом, можна говорити? Це сотні тисяч, мільйони чи десятки мільйонів?
– Про десятки мільйонів у нашій області точно не можна говорити. Мільйони, можливо, і є.
Юрій Лівак, "Закарпатська правда"
До цієї новини немає коментарів