Валютне море хвилюється – раз?..

Звиклі до цих щорічних сплесків маклери традиційно відреагували змінами цифр на курсових табло. Таким чином, середній курс долара по відношенню до гривні 6 січня склав 7,9838 - 8,0238.

Нагадаємо, що 5 січня курс долар/гривня на готівковому ринку становив 7,9718 - 8,0054. При цьому 7 січня середній курс долара в обмінних пунктах становив уже 7,9920 - 8,0260. А 8 січня обмінники «оцінили»  долар в 7,9994 - 8,0225 грн. Якщо цей легкий «новорічний» шторм не набув помітного резонансу, то наступні тижні додали сивини українському соціуму. І, схоже, впевненість державних мужів, які випромінюючи впевненість у завтрашньому дні, чи не щодня переконували народ у здатності опанувати ситуацію з телеекранів, українськими теренами не поширилася.

Переддні шторму…

Про негаразди українського економічного простору говорити ще донедавна в офіційному вимірі вважалося непристойним. Однак, нинішній, майже, «9 вал» валютного ринку змусив привідкрити очевидне. Як пояснює професор кафедри Міжнародних економічних відносин УжНУ Віктор Шинкар, головними чинниками провалу української гривні стали три об’єктивні фактори. 1 – відмінне сальдо між експортом та імпортом. Із невиправною стабільністю, починаючи з 2004 року Україна все більше завозила товар, аніж продавала його за валюту. У 2012 році від'ємне сальдо становило 17 млрд. доларів. Наступний шлях «вимивання» валютного запасу вітчизни – погашення  міжнародних кредитів. В економістів існує показник – відношення боргу до ВВП. То якщо у 2008-му році він становив 10%, то нині сягає 30-40%. З іншого боку, інвестиційний клімат, який за висновками багатьох експертів, є найгіршим в Європі, не сприяє готовності іноземного інвестора вкладати кровну валюту в українську економіку.

«Урядовий кур’єр» - офіційне видання вітчизняного уряду констатує існування в Україні 40-5-рейдерських груп, таким чином, визнаючи факт порушення конституційної норми (ст..41) про недоторканість приватної власності. У нас щорічно здійснюється до 3 000 її захоплень. За таких умов жодний інвестор не ризикне прийти в Україну», - каже науковець.

Отож, списувати усі валютні негаразди виключно на протестні українські місяці, вочевидь, не вдасться.

Шторм…

Першим на валютне збурення готівкового ринку відреагував ринок палива. Його наповнення яскраво відображає валютну залежність українського споживача. Нині українці послуговуються паливом експортного виробництва, 20% вітчизняного, зрозумілим чином, не вдовольняють вітчизняний бензиновий «апетит».

Ще більшого неспокою «бензинщикам» додало рішення Кабміну від 6 лютого, у відповідності до якого валюту для закупівлі товару доведеться конвертувати через банки впродовж 6 робочих (10 календарних) днів. А це означає, що покупець не знає, за які фактично кошти придбає в результаті бензин, адже офіційний курс купівлі він дізнається у день придбання валюти, а договори заключає за 10 днів до факту її придбання. За такої непевності страждають усі суб’єкти торгівлі, але остаточно фінансуватиме цей процес кінцевий споживач. А він уже нині за ціну ще донедавна 10 літрів палива купує 9.

Подорожчання палива «потягло» ланцюгову реакцію, каталізовану власними проблемами. Першим впав продовольчий ринок – чистий експорт. Перелякані постачальники одразу «вбили» потенційне здорожчання валюти у ціну. Окрім того, мінеральні добрива, засоби хімічного захисту, ПММ, використані при вирощуванні та виготовленні продукції, також мають валютне «походження», а отже за ціновим курсом виробники пильнують жорстко, закладаючи ризики уже в нинішній урожай.

Дещо впевненіше почувається промисловий сегмент. Потужні мережеві маркети, використовуючи ціновий запас попередніх років, хутко допомагають українцям конвертувати гривню у матеріальні цінності. Однак, малий бізнес вже стогне - його «колотить» від цінових перепадів. А необхідність чи не щодня проводити нехитру операцію товар-гривня-валюта-товар змушує відчувати на собі «стабільність» української валюти, про яку твердять високопосадовці.

Штиль…

За нинішніх обставин говорити про перспективи реальної вартості української гривні на найближчий період не береться жодний авторитетний експерт. Принаймні, колишній викладач Оксфорду, спеціаліст з макроекономіки Геннадій Полонський наразі жодних об’єктивних підстав для стабілізації курсу не бачить. «Якщо Україна повернеться до Європи, та, я думаю, почне вкладати кошти. Але не просто так, бо має достатньо своїх проблем, і не самі ці кошти стануть «рятівним кругом». В Україні почнуться серйозні структурні реформи, лише за таких умов сюди можуть надійти інвестиції, і лише завдяки цим реформам гривня може поступово стабілізуватися, не одразу…

За інших умов гривня буде постійно перебувати у неспокійному, «підвішеному» стані», - переконаний експерт. Хоча він не виключає, що нинішні «хвилі» провокують потужні валютні спекулянти, які штучно роздмухують валютний «вітер», заробляючи на емоційній складовій, яка змушує українців регулярно втягуватися в обмінний процес.

Закарпатська гавань…

Що ж до Закарпаття, то його особливість в українському просторі в чергове засвідчується на фоні загальнодержавного валютного шторму. Звичайно, загальний неспокій змушує краян збільшувати продуктовий запас та вкладати індивідуальний валютний запас у сякі-такі матеріальні цінності. Проте соціологи переконані: наш край – один із чотирьох (поруч з Одесою, Києвом, Львовом) потужних валютних центрів України. І поповнення краєвого валютного запасу традиційно триває, завдяки заробітчанам, а їх, каже кандидат філософських наук Олександр Пєлін, на Закарпатті чимало – за певними підрахунками – до 175 тисяч. Тому людям, що отримують заробітну платню в стійкій валюті, хвилюватися не доводиться. За висновками ж експертів, наступна за девальвацією хвиля – інфляція – призведе до прискорення обороту коштів. А це означає, що державна зарплата постраждати не повинна. Інша справа, що придбати за ці кошти, вочевидь, вдасться набагато менше…

Якщо до невдячних прогнозів жоден із експертів не береться, то в необхідності системних реформ усі одностайно переконані. Власне, проблема нині у визначенні їхньої якості і кількості. Завдання – не з простих, проте без його вирішення мріяти про валютне затишшя, вочевидь, не доведеться…

Іванка Плющ для Ужгород.net