Куди їдуть закарпатці у відпустки цього літа?

Відстань туди приблизно така ж, як і на наші українські морські курорти. До того ж за ті самі кошти там пропонується значно кращий сервіс. Та все ж є непоодинокі наші краяни, які надавали перевагу Криму й вже традиційно роками відпочивали на півострові. Серед них і мукачівці Володимир та Тамара Марченки.

«Звісно, що після березневих подій їхати туди ми не мали особливого бажання, а коли з преси довідалися, що одна мукачівська сім’я тільки через своє «бандерівське» походження позбулася там власного транспорту, то й взагалі не наважилися, — розповідає пані Тамара. – Натомість, порадившись, подалися у Затоку, що на Одещині. Забігаючи наперед, зауважу, що тут підприємливі люди скористалися із збільшення потоку відпочивальників й підвищили ціни щонайменше на півсотні гривень на добу з людини. Притому, що сервіс залишився на минулорічному рівні. Зростання вартості відпочинку вони приписують здорожчанню електрики, газу, пального. Ми зупинили свій вибір на міні-готельчику, де номер (маленька кімнатка на двох) з кондиціонером, телевізором, але без холодильника коштував 200 гривень за день. Але й така ціна протрималася тільки до 27 червня, а далі підвищилася ще на півсотні. А ось родина керівника підприємства, де працює мій чоловік, винайняла там же двомісний номер, так званий «комфорт», де вже був і холодильник, за 450 гривень доба, хоча зараз там правлять уже півтисячі. Коли ми їхали в Одесу, то в потязі познайомилися з відпочивальниками з Хмельницької області. На вокзалі у Південній Пальмірі до них підійшла жіночка й запропонувала винайняти дачку безпосередньо біля моря за 400 гривень на добу. Вони спокусилися на ту пропозицію й поїхали, то потім… примчали за нами услід в Затоку, бо та дача виявилася справжньою халабудою, наспіх збитою з дощок, з вигодами надворі й літнім душем зі звичайної 200-літрової металевої діжки та старими поламаними допотопними меблями».

З Одеси в потязі з мукачівцями їхали інші відпочивальники з нашого обласного центру. Родина ужгородців Березіних разом з двома дітьми була в Запорізькій області на Азовському морі. Вони проживали у маленькому дерев’яному котеджі за 500 гривень на добу. Ні телевізора, ні холодильника там не було. А ось за такий самий, тільки «люкс», із зазначеними благами цивілізації там просили на 300 гривень більше. У цій місцині власники таких будиночків сьогодні вельми задоволені й потирають руки, бо не відчувають конкуренції, адже всі курорти сусідньої Донеччини навіть не відкривали сезон. Та, зрештою, хто б зараз туди поїхав?

Інші мукачівські сусіди Марченків надали перевагу Херсонщині й не прогадали, бо відпочинок там недорогий. Хоча особливого комфорту вони не відчули, бо зупинилися в одноповерховому довгому будинку, де пропонували одно-, дво-, три- та чотиримісні номери. Там вигоди всі були на території, одна спільна велика кухня, однак і ціна прийнятна – всього 60 гривень за ліжко-місце. Щоправда, така демократична ціна була в червні, а ось в липні вона підвищується ще на 30 гривень.

Не низькі ціни й на Миколаївщині. За словами пані Тамари, вона, плануючи свій відпочинок на морі, довідувалася й про вартість тамтешніх курортів. Так от, там є пансіонати з комфортабельними номерами, як їх називають місцеві, але насправді вони не такі вже й комфортні. Двомісний стандартний звичайний номер, де є туалет і душ, коштував 180 гривень за добу в червні, а ось з 1 липня подорожчав ще на 20 гривень.

Віктор ІВАНЕЦЬ