Романова нешкільна наука

Каже, що шкільні науки його просто не цікавили. Тому хлопчина з нудьги ледь витримував довге сидіння за партою. Далі став опановувати зовсім інші знання — вміння красти, їх одразу «тестував» на однокласниках, навіть під час нечастих відвідувань навчального закладу примудрявся щоразу в когось потягнути якусь річ. Діти знали, чиїх це рук справа, тож відверто тішилися, коли Роман залишався вдома. Відали про «нечисті» звички хлопця і його сусіди. Тому підлітка побоювалися навіть кликати у гості. Із зовсім юного віку перебував Роман на спеціальному обліку міліції. Можливо, давався взнаки брак належного виховання - батька у хлопця не було, а мати, на чиїх руках ще кілька малих діточок, зовсім махнула на нього рукою.

Якщо раніше юний спритник цупив усілякий дріб’язок, то нещодавно він вже вчинив серйозний кримінальний злочин. Але спробуймо розповісти все за порядком, інформують "ВМ".  Якось хустське подружжя, котре мешкає у приватному будинку, поралося по господарству на подвір’ї. Люди, за звичкою, вхідні двері не зачиняли, вважаючи, що вони - поруч, тож почують, коли щось.

Але ввечері господиня зібралася передзвонити дочці, а мобільного телефоне, який залишила на столі в кухні, чомусь не було. Чоловік, як і більшість представників сильної статі, став, звинувачувати дружину у незібраності та неуважності. Але господиня добре пам’ятала: «мобілку» залишала на столі. Вирішили подзвонити з чоловікового мобільного, щоб легше було знайти, однак абонент був поза зоною. Неприємні здогади підштовхнули жінку піти у сусідню кімнату та заглянути до тумбочки, де зберігала вона гроші і золоту сережку (другу здала ремонтувати). Як і передчувала хустянка там також було порожньо. Тепер вже обоє господарів не сумнівалися - поки вони поралися на подвір’ї, до їхньої хати заліз злодій. Потерпілі, не гаючи часу, подалися із заявою у міліцію. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. Пошуки імовірного крадія правоохоронці розпочали з ломбардів і місць, де зазвичай продають золото чи мобільні телефони.. «Мобільник» знайшовся швидко - його придбав задешево якийсь чолов’яга у Хусті. Покупець і вивів правоохоронців на юного зловмисника.

Хлопчина зізнався, розповідає заступник начальника Хустського МВ УМВС Іван Хмара, що сережку він продав першою. Ось, правда, її кінців вже не знайти, бо чоловік, який продав золоту річ, скоріш за все, збув її далі як лом. А щодо покупця телефона, то тішився він дешевій і вигідній покупці недовго. Дивує така безпечність громадян, адже давно відомо: купувати такі речі з рук без відповідних документів - доволі ризиковано; де гарантія, що вони не крадені?

Щодо злодійкуватого підлітка, то тепер йому надовго доведеться розпрощатися зі шкільною наукою, бо за рішенням Феміди, найімовірніше, змушений буде пізнавати інші життєві «університети».

Ігор Стефанець