Милосердя і співчуття вилізло для жительки Перечина не тим боком

Не вдавалося останніми роками знайти постійної роботи і жительці Перечина зі своїм сином Данилом та матір'ю жінка ледве виживала за рахунок пенсії старенької та випадкових заробітків. Містянка сподівалася, що син, коли виросте, стане ій опорою і зможе витягнути з постійної боргової залежності. Споглядаючи такі митарства бідолашної, сусіди щиро співчували їй і допомагали хто чим міг По-особливому сердечно ставилася до сусідського хлопця 57-річна мешканка будинку, що межує з хатою цього сімейства.

Хлопець фактично зростав на її очах. Жінка не раз запрошувала малого у гості, частувала домашньою випічкою, розуміючи, удома такого йому не готують, навіть зі собою давала. Сусідка дуже прикипіла до хлопця душею, і він вже приходив до неї, як до своєї родички. Незважаючи на те, що юнак давно подорослішав, все ж у свої 23 з гаком він навіть не думав вирішувати проблему з працевлаштуванням. Скоріш за все, звик до ролі «бідної дитини», Тому продовжував сидіти, як кажуть, на шиї рідних. Зрозуміло, що пенсії бабусі і тих копійок, які платили матері за випадкову підсобну роботу, на розваги і молодіжні забаганки не вистачало. За них ледве-ледве можна було прогодуватися. А довкола стільки спокус «крутого» життя. Ось одного разу 57-річна сусідка зауважила, що зникли золоті прикраси - сережки, панцшіок і кулон. Як не дивно, але цінні речі пропали якраз після чергового візиту Данила. Містянка спершу вперто не хотіла вірити, що хлопець міг гак вчинити. Хоча певні сумніви за

крадалися. До райвідділу міліції вона не поспішала, мала намір спочатку по-людськи сама поговорити з хлопцем. Юнак завжди мало не щодня до неї заходив, а тут, після того випадку, кудись підозріло зник. Не було йото ні вдома, ні в місті. Тож у жінки не залишалося іншого виходу, як звернутися по допомогу до правоохоронців, пишуть у своїй статті "Відомості міліції".

Майже два тижні спритник не з'являвся в Перечині. Нещодавно олеративникам надійшла інформація, нібито ввечері додому, залишається на ніч, а далі ранесенько знову кудись зникає. Візит стражів порядку став для юного зухвальця справжньою несподіванкою Спритник навіть для конспірації щільно закрив вікно ковдрою. Та це йому не допомогло. У райвідділі міліції Данило зізнався, що крадіжка - його рук справа. Однак на момент затримання він вже встиг продати золоті речі своєї благодійниці, а виручені гроші пропив у компанії друзів весь цей час, поки його розшукували, проживав у гуртожитку в Ужгороді - за житло платити не потрібно було, а на випивку і харчування гроші мав. Та вони швидко скінчилися, довелося знову повертатися у рідний Перечин. Не знати, на що сподівався спритний хлопчисько, викрадаючи чуже добро. Можливо, не думав, що жінка, від якої стільки років нічого, окрім співчуття допомоги, не бачив, заявить на нього в міліцію. Тепер невдячний перечинець відповідатиме за скоєння злочину. Та прихильності і довіри співчутливої сусідки йому вже не повернути.

Uzhgorod.net.ua

 

21 грудня 2014р.