Удень - надійний помічник, уночі - підступний злодій

Зранку господар одного з обійсть Григорій пішов у літ­ню кухню. Повернувся звідти у розпачі - кудись зник телевізор. Дружина спершу не повірила сло­вам ґазди, а далі вже вдвох подалися в прибу­дову. І справді, на місці, де звечора знаходився сучасний «ящик», тепер було порожньо. Господар навіть якийсь час ходив подвір’ям, сподіваючись, що телевізор десь при­чаївся. Згодом поділився прикрою новиною із су­сідами. І вже після цього звернувся по допомогу до працівників міліції. Згодом за вказаною адресою прибули «шерифи», які обслуговують цю дільницю. Правоохоронці звер­нули увагу на те, що шпінгалет, на який зачинялася брама, слу­гував не стільки перепоною для непроханих гостей, скільки вико­нував роль такої собі бутафорії  -  відчинити його не становило жодних труднощів. Дивувало в цій історії й інше - у ніч крадіжки со­бака обікрадених господарів по­водився спокійно, хоча при появ чужаків він одразу подавав голос. Отож, припустили стражі поряд­ку, побував на сільському обійсті, найімовірніше, хтось зі знайомих, кого чотирилапий сторож упізнав.

Але хто ж це міг бути? У розмо­ві з міліціонерами господиня за­уважила, що нерідко заходив до них у гості 21-річний односільча­нин Роман... Хлопець ще змалку став, мовити б, жертвою заробіт­чанського життя. Його мати тривалий час проживає в Німеччині, Романа виховувала бабуся. Правда, у підлітковому віці нень­ка забрала його в далеку чужу країну, однак там щось не вигорі­ло і згодом юний закарпатець по­вернувся додому. Мати на чужині вже має іншу родину. Покинутий хлопець дедалі часті­ше почав ставитися до порад своєї старенької бабусі скептично, мовляв, хіба вона розуміяься в сучасному світі. Мати іноді надсилала якісь кошти, однак сина не балувала, тож гро­шей, як правило, не вистачало. З роботою у сільській місцевості сутужно, тому Роман перебивався зазвичай випадковими заробіт­ками. Бувало, допо­магав поратися гіо господарству чи на городі знайомому дядькові Григорію та його дружині, заходив туди, як до себе додому. Тому со­бака при появі молодого помічни­ка не гавкав, а навпаки радо ви­ляв хвостом...

Того вечора Роман затримав­ся в селі з приятелями. Спершу навідалися в розважальний заклад, ПОТІМ посиділи в одного з компанії вдома. Не обійшлося без спиртного. Молодого горя­нина особливо ніхто не конт­ролює,  додому не поспішає. Тепер також повертався, коли на годиннику було вже попівночі. Проходячи повз обійстя Григорія, хлопець чомусь вирішив тихцем навідатися на знайоме обійстя. Річ у тім, що в кишенях гуляв впер, заробітку у найближчий час не передбачалося. А в літ­ній кухні господарів тепер ніхто не ночує, та й проникнути туди не становило жодних труднощів. Молодик Сподівався, що знайде чимось поживитися. Так і зро­бив. У приміщенні довго .затри­муватися не став, схопив най­цінніше – телевізор, і бувайте здорові. Вдома заховав крадене у прибудові, маючи намір згодом продати й виручити за нього якісь гроші. Однак уже наступ­ного дня довелося сховок де­монструвати та повертати чужу річ, повідомляє співробітник Рахівського райвідділу УМВС Олеся Чайковська. Усі деталі цієї справи нині з’ясовує слід­чий Микола Попович, за фактом крадіжки розпочато кримінальне провадження.

Михайло Пискач для Uzhgorod.net.ua