Кримінальне наставництво раніше судимих

Представники старшого покоління, які вже встигли здобути певний досвід у тій чи іншій галузі, брали своєрідне шефство над молодим поповненням колективу, допомагаючи юним пізнати ази їхньої професії! Скоріш за все, двоє хустян, одному з яких щойно виповнилося 16, іншому 19, ніколи нічого не чули про інститут наставництва, розповідають "Відомості міліції".  Не відали про нього і на кілька років старші за них приятелі, що вже встигли за скоєння різних злочинів побувати у місцях позбавлення волі. Але стосунки, які налагодили і ті, й інші, дуже нагадували якраз передавання професійного досвіду.

Ще на «зоні» двоє друзів-кримінальників домовилися після виходу з тюрми підшукати собі молодших «колег», бажано неповнолітніх, і залучити їх до свого злочинного ремесла. Досвідчені «зеки» знали: гарячої юні, котра за невеличку частку зі спільного «улову» виконуватиме усю чорну роботу, нині вистачає по селах. Чимало колишніх школярів, опинившись за межами навчального закладу і не маючи змоги продовжувати навчання або знайти роботу, тиняється без діла. Такі юнці готові на будь-які необдумані вчинки, а тим більше, якщо з цього матимуть якийсь зиск.

Відповідні кандидатури знайшлися швидко. Старші наставники майстерно вішали молодшим локшину на вуха, заспокоюючи їх, мовляв: за крадіжки не передбачений великий термін покарання, а попервах Феміда зазвичай обмежується умовним строком. Довго переконувати юнців, охочих мати дармові гроші, не довелося. Коли ті вже були морально готовими, подалися на «діло». Об’єктами своїх злочинних зазіхань досвідчені крадії обрали хустські новобудови. У таких місцях господарі переважно залишають ще не розпаковану побутову техніку, електроінструмент, сантехніку тощо. Тож поживитися завжди знайдеться чим.

Молодшим спочатку відводилася роль розвідників, їм доручали з’ясувати, де є сторож, що цінного можна забрати. «Чистити» ці, будинки вирушали під покровом ночі. Усередину проникали здебільшого примітивним способом - виламували двері. Забирали усе, що потім можна було б продати. Частину добра зухвальці сховали у лісі, дещо відвезли у сусідні населені пункти і збули тамтешнім місцевим жителям. Ще якісь речі замаскували на обійсті одного з них.

Що означає досвід! Якщо більшість злодіїв, отримавши гроші від реалізації краденого, воліє відразу витрачати їх у розважальних закладах, то хустський «квартет» діяв по-іншому. На якийсь час приятелі «залягали на дно». Сиділи тихо вдома, нікуди не виходили, а коли все стихало, зустрічалися, аби обговорити деталі нової вилазки. І сліди за собою також ретельно «замітали» - жодних відбитків чи випадкових свідків.

Тривалий час хустським оперативникам, розповідає начальник сектора карного розшуку міського відділу міліції Олександр Везир, не вдавалося «вирахувати» цих зловмисників. Ті обкрадуть черговий об’єкт і затихнуть. Але правоохоронці знали: десь поцуплене з новобудов добро таки має «засвітитися», адже навіщо його красти — злодіям потрібні гроші. І не помилилися. Невдовзі стала надходити інформація, що такий товар, який числиться як викрадений, хтось продав в одному із сіл району. Так вийшли на «реалізаторів», а відтак і на весь злочинний «квартет».

Розслабившись, повіривши у власну невловимість, спритники й не чекали, що по їх сліду вже впевнено йдуть розшуковики. Коли оперативники навідалися до кожного з них додому одночасно, друзі не змогли знайти однозначних відповідей на простенькі запитання. Крім цього, правоохоронці виявили на обійсті одного з групи частину краденого. Поки що підозрювані розповідають про свої «подвиги» працівникам міліції. Слідство ще триває. Попередньо дії зловмисників кваліфікуються згідно з ч.З ст.185 ККУ як крадіжки з проникненням у чуже житло, вчинені групою осіб.

Uzhgorod.net.ua