Відомий закарпатський літератор порадував «медовою» книгою

Нова поетична книга розрахована на читача-інтелектуала.

 

Наш знаний уже в багатьох країнах світу земляк, поет, есеїст і перекладач, лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь порадував новою книжкою – «Медовий місяць у Карфагені». Вибрані вірші та симфонії побачили світ завдяки програмі підтримки вітчизняного книговидання у Миколаївській області, де вже десятиліттями живе уродженець Іршавщини. Але попри це, в його рядках оживає не лише степовий край, а й рідне Закарпаття, фігурують чимало наших митців- сучасників і вже померлих класиків.

Збірка розрахована на читача-інтелектуала: тут сучасність осмислюється через призму минулого (і не тільки нашої країни), мало не в кожному вірші – образи-символи, історичні й літературні факти, персонажі, паралелі, які потрібно розуміти. Власні переживання автора, ліричні спогади сусідять із філософськими роздумами, біль за Україну й її недолугу владу – із вірою в народ. У Дмитра Креміня нема зайвої патріотичної патетики, але це не означає, що доля держави йому не болить:

Збираємо образу на образі

Від образів у Київській Русі.

І так руїнно, а не українно

Крізь нас течуть і ріки, і віки.

Або такий штрих, за яким – печаль наших реалій: «Але це вже українська класика: За країну програну медаль…» Автор не ідеалізує народ, для якого він хоче створити поетичний шедевр («а не читає народ, хоче блядва й іномарок»), але все ж вірить у нього: «Ще народ повернеться народом І змете брехню, і все змете…».

До речі, митець, попри нинішній тренд, не ідеалізує й Майдан, особливо його «еліту»:

Підкладали у багаття хмизу,

Грілися в наметах до зорі…

Тільки ми, – кричали ті, що знизу, –

Будемо найкращими вгорі.

А коли вже сіли в кабінети,

То повстанців наче й не було.

Утім, розповідати про поезію – річ невдячна. Її треба самому прочитати, відчути, як «троянда біжить по газону, І асфальт вибухає травою», вникнути в переживання автора, перейнятися образами й метафорами, афористичністю, за якою стоять глибокі думки, «смакувати» філігранною мовною майстерністю. І те, що коли читаєш вірші Дмитра Креміня, мороз пробирає шкіру, – найкраще свідчення його таланту, повідомляє Karpatnews.in.ua.

 

29 березня 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів