Коли рідні стіни і «не…», і «до…»

Кажуть, рідні стіни допомагають. У цьому наполовину, схоже з перебігу матчів, могли переконатися гравці спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з обласного центру Закарпаття.

Поєдинок старших юнаків на стадіоні «Спартак» в Ужгороді видався результативним. Спочатку щастило господарям. На перерву вони пішли за рахунку 2:1 на свою користь. Голам М.Попші й В.Лебедя львів’яни змогли відповісти тільки влучним ударом Р.Майовецького. 

Після перерви фортуна вирішила перейти на бік гостей. Вони, правда, настирливо шукали шляхів до воріт суперника. Однак тривалий час цього зробити не вдавалося. І коли вже надія, здавалося, зникла, господарі заробили вилучення через другу жовту картку І.Білозора, а за кілька хвилин (як не прикро для вболівальників Закарпаття – у доданий час) галичани зусиллями О.Лебеденка таки зрівняли рахунок.

Що ж, коли рідні стіни в останній момент старшим СДЮШОРівцям не допомогли, то молодшим навпаки. Практично за рівної гри вони все ж зуміли на початку другого тайму скористатися реалізацією кутового, і головою чітко зіграв О.Вамош. Отож 1:0, а в цілому ужгородці відібрали в суперника 4 очки із 6, що теж непогано.

Володимир Тарасюк для Uzhgorod.net

 

10 травня 2015р.