Як знаходять себе переселенці та їхні діти в нових обставинах, що роблять, чого бояться... (ФОТО)

Коли чуємо історію конкретного переселенця чи родини, то мороз шкірою йде, коли уявляєш, що відбувається з людиною, яка змушена переїхати, кинула там все, намагається знайти себе тут і розпочати все з нуля.

 

Щасливі діти тоді, коли щасливі їхні батьки. Цю нехитру формулу вивели представники громадської організації “Щасливі діти” і фахівці-педагоги під час реалізації проекту “Соціально-психологічна адаптація переселенців з дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту”. Проект втілювався на Закарпатті впродовж трьох місяців, але має конкретні позитивні результати.

Як зазначила член правління ГО “Щасливі діти” Людмила Сюзєва під час прес-конференції в Ужгороді, проект охопив понад 100 людей, половина з яких – діти віком від 5 до 11 років. “У нас було багато цікавих заходів: постійні заняття з ігротерапії та психотерапії. Також – окремі акції, як-от майстер-класи з писанкарства, відкриті екскурсії Ужгородом тощо. Ми познайомилися з чудовими людьми, дійсно подружилися з дітьми, намагалися робити все, що можна, аби допомогти їм відчути себе тут своїми. Дякуємо фонду “Відродження” за можливість спробувати свої сили в реалізації такого проекту, але його завершення – тільки умовне. Насправді у нас багато ідей і планів, які будуть логічним подовженням нашої попередньої діяльності”, – розповіла Людмила.

Психолог Наталія Братасюк, учасниця проекту, розповіла, що, працюючи з дітками, ставила за мету актуалізувати уже існуючі адаптивні механізми у дітей, а також виявити емоційні дефіцити, які утворилися в їхніх сім’ях і, можливо, загострилися у зв’язку із переїздом на нове місце проживання. “Діти цієї вікової групи є дзеркалом того, що діється в їхніх сім’ях. Тут склалася ситуація, коли до дитячих страхів додавалися ще й переживання батьків, бабусь-дідусів, інших родичів. Переді мною стояла непроста задача: побачити все і адекватно відреагувати. Та мушу вам сказати, що насправді не можна працювати виключно з дітьми, адже щасливі діти тоді, коли щасливі їхні батьки. А це означає, що працювати треба і з ними. Дуже добре, що “Щасливі діти” врахували цей момент у діяльності”, – наголосила психолог.

Головний режисер театру “Бавка” Наталія Орєшнікова відзначила, що кожна дитина, яка брала участь у проекті, є надзвичайно творчою. “Мені хотілося розкрити їх творчо, бо через заняття акторською майстерністю відбувається певне звільнення, діти стають більш розкутими. Все відбувалося в ігровій формі і було надзвичайно цікаво і дітям, і мені. Вони всі такі різні, але такі неординарні, цікаві і позитивні!”, – поділилася враженнями актриса.

Керівник Західноукраїнського представництва МФ “Відродження” Оксана Дащаківська розповіла, що, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в країні і “щоб бути ближчими до людей, мати можливість швидше реагувати на потреби суспільства”, фонд відкрив своє представництво на заході країни. “Наше представництво працює з серпня 2014 року і цей конкурс, в якому, серед інших, перемогли “Щасливі діти” проводиться вперше. Я тішуся, адже бачимо перші результати нашої роботи. Бачу тут багато людей і розумію, що працювали не дарма. Сподіваюся, що проект буде мати продовження і що дуже скоро ми не будемо розділяти “внутрішньо переміщених осіб” і “всіх інших”. Насправді тут можна реалізувати себе, облаштувати своє життя і працювати на благо громади з ентузіазмом та ефективно”, – наголосила Оксана Дащаківська.

За словами голови ГО “Щасливі діти” Ольги Павлової, в рамках проекту був ще один важливий смисловий напрямок. А саме: публікація у місцевих та обласних ЗМІ інтерв’ю з переселенцями зі сходу. “Пишучи матеріали, ми через їхній приклад показували, як живеться переселенцям, як  вони знаходять себе в нових обставинах, що роблять, чого бояться... Це дуже важливо, бо коли ми говоримо “три тисячі переселенців”, “п’ять тисяч”, “чотириста тисяч” – це насправді ні про що не говорить. А от коли чуємо історію конкретного переселенця чи родини, то мороз шкірою йде, коли уявляєш, що відбувається з людиною, яка змушена переїхати, кинула там все, намагається знайти себе тут і розпочати все з нуля. Це дає можливість, по-перше, закарпатцям пройнятися і стати ближчими, лояльнішими до цих людей.. А також показати, що штамп “понаехали” – неправильний. Завжди ж легше “наклеїти” на людину бірочку і не намагатися зрозуміти, увійти в становище. Наші ж матеріали довели, що інформування – важливе: потроху стираються стереотипи. Місцеві мешканці пропонують свою волонтерську допомогу, приносять одяг та взуття. Сподіваємося, що наступні проекти будуть не менш актуальними і вдалими, а до їх реалізації долучатиметься все більше волонтерів”, – зазначила Ольга.  

* * *

Метою проекту “Соціально-психологічна адаптація переселенців з дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту”, що здійснюється ГО “Щасливі діти” за підтримки Програми “Громадські ініціативи нової України” Міжнародного фонду “Відродження”  є сприяння психологічній адаптації членів сімей переселенців з дітьми у новому для них середовищі; ознайомлення їх з національно-культурними особливостями регіону; інформування суспільства про життя, побут, потреби та особисті історії внутрішньо переміщених осіб;  сприяння формуванню об’єктивного ставлення як переселенців до місцевих мешканців, так і навпаки; підтримка діалогу та побудова взаєморозуміння, толерантності і солідарності у громадах.

 

12 травня 2015р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів