Що краще – ЖЕК чи ОСББ? Вирішувати закарпатцям...

Нещодавно наші парламентарі нарешті ухвалили новий закон про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Правозахисники цей документ називають новою віхою у сфері розбудови житлово-комунальних і майнових послуг. Бо він розширює майнові права власників багатоквартирних будинків та їх об’єднань, як-от кооперативів чи ОСББ.

Але, разом з тим, закон жорстко регламентує обов’язки і відповідальність, коментує правозахисник Володимир Сільваші. «Якщо надається більше прав і самоорганізації, то відповідно, на безпосередніх власників лягає більше відповідальності. тому, що наразі, більшість мешканців будинку мають винуватих – ЖРЕРи. Не прибрана територія, не пофарбований під’їзд, не покошена трава і десятки інших не все вина ЖРЕРів, переконані жителі будинку. Тобто, ніякої самоорганізації у людей немає. І проблема, навіть до прийняття цього закону, була не в ЖРЕРах і ОСББ, а виключно в самоорганізації співвласників. Зараз законотворень систематизував права і наштовхнув людей на самоорганізацію. Але, вона вимагає більше як фінансових затрат, так і часу».

Мешканці можуть самостійно обирати підрядну організацію чи управлінську компанію, яка обслуговуватиме ввірену їм територію. Простіше кажучи, влада стимулює українців заробляти на комунальних послугах, але за умови чесної гри.

«Зорова конкуренція покаже якість. Якщо підприємства не будуть конкурувати, хорошої якості не буде. А ЖРЕРи, зараз їх доля заставить надавати якісні послуги. В Ужгороді 1059 квартирних будинків. 118 із них – зареєстрували ОСББ. Решта – на обслуговуванні ЖРЕРів чи відомчих органів. Звісно, є комунальники, які зі своїми обов’язками не пораються. Але, є такі, що на якісному рівні обслуговують населення. Давати оцінку ОСББ не коректно, оскільки це об’єднання громадян, і вони самі можуть оцінити свою організацію», - запевняє заступник Ужгородського міського голови Володимир Фленько.

Як правило, слабші сходять з дистанції. Тому, надавати якісні комунальні послуги – вимога ринку. Анатолій Ковальський, директор КП «ЖРЕР №5», переконаний – влада дала вітчизняним комунальникам можливість заробляти. ОСББ, порівняно на кращих умовах, адже є неприбутковою організацією, а відтак не сплачує податки. Мешканці сплачують не квартплату, а членські внески, які теж не обкладаються податком. А от кожна гривня, яку отримує ЖРЕР – оподатковується. Ужгородське КП «ЖРЕР №5» нині обслуговує майже 70 багатоквартирних будинків в Ужгороді. На ринку послуг комунальне підприємство ще з радянських часів. Керівник навіть не приховує, що сьогодні ця сфера – бізнес. Він, як і будь-який капіталіст, зацікавлений у заробітку. Але, разом з тим несе повну відповідальність за обслуговування будинку.

«У функції ЖРЕРу входить поточне утримання будинків та прибудинкових територій, ремонт дахів ат конструктивних елементів (раз на 10 років), під’їздів (раз на 5 років), щоденне прибирання прибудинкової території, плановий контроль за мережами та інше. Мешканці знають, що на кожен будинок заведений паспорт, де фіксується все – від дати забудови до останнього прибирання двірника. Підприємство уклало договори із мешканцями, де чітко прописано всі послуги, за які вони сплачують гроші», - розповідає директор Ужгородського КП «ЖРЕР №5», Анатолій  Ковальський. - Минулого року у нас була оплата 94%. Цього - трохи менше. Як правило, переважна більшість платять. Із мешканцями, які боргують підприємству говоримо по іншому. До прикладу, якщо в під’їзді не 100% сплатили по квитанціях, фасад можемо не пофарбувати. Навіть планово. А все тому, що закликаємо працювати на чесних умовах: платите – виконуємо».

Вартість послуг ЖРЕРу затвердила міська рада, нині вона становить 1 гривню за приватизований квадратний метр. Відтак, мешканці за порівняно невеликі гроші отримують певний спектр послуг, але лише ті, що стосуються робіт поза квартирою.  Утім, ужгородці, яких обслуговує 5-й ЖРЕР нарікань на роботу фірми не мають. Катерина Нікітіна, що мешкає в одній із багатоповерхівок каже, останнім часом зміни помітні неозброєним оком. «Вулицю відремонтували, діткам облаштували ігровий майданчик, пофарбували під’їзд, облагородили клумби. Звісно, все це на краще». Про ці ж речі розповідає інша мешканка – Таїсія Дерюгіна. Вона живе тут із самого початку зведення будинку. За радянських часів система працювала злагоджено, потім – кількарічна розруха. «Зараз я не боюся йти ввечері вулицею: освітлення працює справно, ям і вибоїн немає. Сказати, що будинок обслуговується погано - не можу. Жодних перебоїв немає», - запевняє ужгородка.

Задля оперативного реагування на потреби мешканців, на території ЖРЕРу працює цілодобова диспетчерська, яка реагує на запити мешканців. У штаті – понад 60 працівників. Всі заявки на виконання робіт вносяться у відповідні журнали. Тут вже кілька десятиліть трудиться майстер Надія Камінська. «Ми ведемо журнали, де фіксуємо всі запити мешканців, планові роботи сажотруса, водопровідників, очисників вентиляційних каналів, зрештою всіх спеціалістів. Якщо на виклик виїжджає наш майстер, складаємо відповідний акт. Тобто, мешканці бачать нашу роботу».

Так, із семи ЖРЕРів, які працюють в Ужгороді, певно, що не всі якісно обслуговують ввірені їм будинки. Для суттєвої частки ужгородців – робота комунальників – суцільний головний біль. Серед таких і Валентин Штефаньо. Він мешкає в багатоквартирному будинку спального району Ужгорода. 9-поверхівка обслуговується, знову ж таки, ЖРЕРом, за послуги якого Валентин сплачує у повному обсязі. Але, через недобросовісних сусідів-неплатників потерпає більшість мешканців. Нині він переконаний, треба змінювати систему управління житловими будинками, переходячи на європейський досвід.

«Можна сплачувати навіть на гривню більше, але нехай всі роботи будуть помітні, а ціна обґрунтована. Так працюють у Європі. А в Україні, сплачуючи за послуги ЖРЕРу, ми викидаємо мільйони в бездонну бочку. У нашому дворі ще у 80-х замінювали водопровідні мережі. Відтоді, як перекопали двір, так і досі там американські гірки. ЖРЕР двір не ремонтує. Я вже зацікавився питанням організації ОСББ. Може хоч так щось зміниться?!»

Таких як Валентин чимдалі, більшає. Тому, в обласному центрі вже не один рік проводять різноманітні тренінги, семінари, надають консультації щодо оформлення і реєстрації ОСББ. Серед активістів і Марина Куберка. Сьогодні вона очолює об’єднання співвласників багатоквартирних будинків по вулиці Можайського, 7. Цю 5-поверхівку звели 35 років тому. Свого часу це були компактні гуртожитки для працівників Ужгородського заводу «Більшовик». А вже в 90-х кімнати приватизували. Зараз у будинку 40 квартир, де мешкає близько півтори сотні ужгородців. До 2007 року багатоквартирний дім обслуговував ЖРЕР, а вже згодом мешканці наважились на створення ОСББ.

«Ми створили ОСББ у 2007 році на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку. З часу створення об’єднання мешканці можуть самі забезпечувати себе послугами, або заключати договори з іншими надавачами послуг. Також ми самі можемо встановлювати розмір внесків, які сплачуємо на утримання будинку та прибудинкової території. Сьогодні цей тариф не змінювався з початку створення ОСББ і становить 62 коп. за кВ. м», - констатує Марина Куберка, голова ОСББ «Більшовик». 

Анна Поган теж живе по вулиці Можайського, 7. Щомісячно у фонд об’єднання сплачує близько 20 грн. Жінка мешкає у будинку з моменту здачі його в експлуатацію. Тут народились і виросли її двоє дітей. Нині ужгородка пригадує, щойно заселилися в будинок, він був новий, а відтак, охайний і без пошкоджень. З часом, звісно, інфраструктура зносилася. ЖРЕР, який мав би проводити ремонтні роботи, із своїми обов’язками не впорався. А сьогодні, порівняно за невеликі гроші, під’їзд та прибудинкова територія прибрані. «Спочатку було все добре, а потім ЖЕКи не справлялися, будинок почав руйнуватися. Кілька років тому ми відмовились від послуг комунальників і тепер я задоволена. Мені подобається», - запевняє мешканка Анна Поган.

Звісно, будинок далеко не в ідеальному стані. Керівник ОСББ Марина Куберка каже, все роблять поступово, - економлять і намагаються вкластися у фінансовий фонд об’єднання, щоб не збирати додаткові кошти. «В середньому за місяць ми збираємо більше 2 тис. грн.. За ці кошти ми прибираємо прибудинкову територію, обслуговуємо поточні роботи. Якщо потрібно проводити потрібно проводити капітальний ремонт покрівлі чи фасаду, мешканці спільно з міською владою беруть дольову участь у розмірі 10% від вартості робіт. Подібні рішення наші мешканці сприймають адекватно», - переконує Марина Куберка.

Спеціалісти впевнені, вже за кілька років конкурентоспроможні ОСББ повністю витіснять ЖРЕРи з ринку надання послуг. Утім, яку б назву не мало  підприємство, головне – якісне обслуговування населення. При цьому, не варто забувати, що мешканці теж мають брати участь у житті будинку. Вже час усвідомити, що ніхто нічого не дасть, треба братися до роботи, примножувати і берегти здобуте.

Євгенія  Фанта для Uzhgorod.net.ua