У Мукачеві - діти без позашкільних гуртків, депутати - із землею та хорошою нерухомістю (ФОТО)

15 січня 2015 року у закарпатському місті Мукачево збираються депутати. І несподівано для багатьох вирішують: ліквідувати одразу три позашкільні заклади та один дитячий табір-санаторій. У чому причина? Економія бюджетних грошей чи бажання заволодіти приміщеннями й земельними ділянками?

Майно ліквідованих закладів знаходиться у привабливих для комерції частинах міста та району. Чи вірно вчинила місцева влада? Чи впливали на процес виборці? Ці питання актуальні, адже невдовзі країну очікує децентралізація.

ХОРОШЕ ПРИМІЩЕННЯ, ПРИВАБЛИВА ЗЕМЛЯ

Ми завітали на територію шкільного екоцентру. Затишний парк, простора територія, до центру міста рукою подати.

А по сусідству розміщена непрацююча котельня. Цікаве спостереження: якщо ділянку котельні об’єднати із територією екоцентру – вийде хороший і великий земельний наділ. То, може, місцева влада ліквідувала навчальний заклад, аби хтось «розширився»?

Територія котельні на 0,1 га, як показує Публічна кадастрова карта України, має цільове призначення – «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

У Мукачівській міській раді повідомили, що котельню на аукціоні купив місцевий підприємець Владислав Пуйов. Відтак депутати міськради дозволили йому, як власнику нерухомості, оформляти документи й на землю.

ДОВІДКА. Котельня перебувала у податковій заставі за борги комунального підприємства. У березні 2014 року депутати дозволяють її продати, але аукціон не відбувся. Повторні торги пройшли 4 листопада, де ціну можна було знижувати. У торгах взяли участь два учасники. Почали зі стартової ціни – 174 з половиною тисяч. Продано за 157 тисяч.

Ми хотіли з’ясувати у Владислава Пуйова – які у нього плани щодо котельні та території навколо неї? Однак на залишені нами запитання підприємець не відгукнувся. Міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл повідомив, що не знає, які у підприємця плани щодо придбаного об’єкту. Але сказав, що особисто знає покупця як порядну людину.

Двоповерхова будівля Станції юних техніків – також неподалік центру Мукачева.

Біля приміщення у внутрішньому дворі є великий шматок землі, де можна звести новобудову.

Втім, поки там ростуть дерева. Директор Василь Готьмаш, який нині уже звільнився з посади, показав нам численні вироби дітей, похвалився досягненнями на змаганнях різних рівнів. Поінформував, що станція працює із 1957 року. Новині, що депутати вирішили їх ліквідувати, юні техніки зовсім не зраділи…

Що буде із вивільненою двоповерховою будівлею? Міський голова Золтан Ленд’єл запевнив, що наразі потреби продавати її нема – доходів до міської казни достатньо. Конкретних планів щодо приміщення нема, але, припустив очільник міста, там поселять бюджетну установу.

ДЕПУТАТІВ КВІТАМИ НЕ РОЗЧУЛИТИ

Директор еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Тетяна Кіш розповіла, що дізналася про плани ліквідації лишень 13 січня – за два дні до проведення позачергової сесії. Сам екоцентр функціонує у місті теж із 50-х років. Школярі вирощують квіти, доглядають за тваринами.

Територія екоцентру – не просто зелена зона, а дендрологічний парк з унікальними деревами та рослинами. Сюди часто заходять прогулятися й мукачівці з дітьми.

У 2005 році Закарпатська обласна рада цей шматок землі на 0,9 га визнала об’єктом природно-заповідного фонду. Торік заклад отримав атестацію від Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА на 10 років.

І ось на початку року у стінах мукачівської Ратуші раптово вирішили покласти край історії екологічного осередку. І це – без громадських слухань, без можливості надати виборцеві висловити свою думку та побажання. Вихованці, батьки та викладачі приходять на сесію 15 січня, дарують депутатам вирощені квіти, та обранці не розчулені. Для прийняття рішення знайшлися голоси. Позашкільний гурток, згідно з рішенням, закривається із 1 червня. Так само – Мукачівська станція юних техніків та Мукачівський центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді. Ці гуртки, згідно з офіційною статистикою, відвідують більше півтори тисячі дітей.

ДОВІДКА. За інформацією управління освіти Мукачівської міськради в Еколого-натуралістичному центрі цього навчального року займалося 713 дітей; на Станції юних техніків – 576 дітей; у Центрі туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту – 758 дітей.

Ліквідація позашкільних центрів викликала резонанс в освітянському середовищі, який докотився до Києва. Адже у Мукачеві створено прецедент, коли руками депутатів можна ліквідувати позашкільні бюджетні заклади, знайшовши для цього будь-яку формальну причину. Натомість справжнім мотивом, як уже згадано, може бути земля та нерухомість гуртків.

«Мова повинна йти про відповідальність перед своїми громадами, – прокоментував ситуацію міністр освіти і науки України Сергій Квіт. – Місцева влада повинна зрозуміти, що громада таке не буде сприймати. Ми, як міністерство, якщо відбуваються кричущі речі, можемо втрутитися. Але це не наші повноваження». В Україні за дошкільні, шкільні, позашкільні навчальні заклади, як відомо, відповідає саме місцева влада. Міністру довелося офіційно звернутися до голови Закарпатської ОДА Василя Губаля, аби той втрутився у ситуацію. На переконання головного освітянина країни, заклади треба зберегти, зважаючи на велику кількість дітей, які там займаються.

НАРДЕП ОКРУГУ КАЖЕ – ПИТАЙТЕ В ДЕПУТАТІВ

Представники державної влади, як-от керівництво Закарпатської ОДА, на рішення депутатів Мукачівської міськради 15 січня – повністю ліквідувати три позашкільні центри, – відреагувало досить мляво. Точніше – ніяк. З одного боку, орган місцевого самоврядування й сьогодні наділений достатніми повноваженнями вирішувати – що для школярів громади треба, а що – ні. Але з іншого боку, саме держава гарантує забезпечення й позашкільною освітою.

Офіційна причина ліквідації мукачівських позашкільних гуртків – на них нема грошей. Але якщо у місцевому бюджеті їх нема, то, може, є в обласному? Наприклад, у 2010 році ужгородський Палац дітей та юнацтва із власності громади передано Закарпатській облраді – саме з метою краще розвивати позашкільний центр.

У колективі еколого-натуралістичного центру, як варіант, запропонували влитися до Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Останній отримує гроші з бюджету області. Та директор Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак повідомив – є три філії у різних районах, на четверту не передбачено фінансування.

Чого ж обласна влада у випадку з Ужгородом взяла на баланс міський позашкільний центр, а у випадку з Мукачевом – навіть не розглядала такого варіанту? Можливо, тому що ідея ліквідації йде від представників однієї політичної команди… Й закарпатська обласна, й мукачівська міська влада нині в орбіті впливу народного депутата Віктора Балоги.

Міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл є його давнім політичним соратником. А директор освітянського Департаменту ОДА Михайло Мотильчак обраний депутатом обласної ради від партії Єдиний Центр – проекту Віктора Балоги. До 2010 року пан Мотильчак трудився на цій же посаді. Із приходом Партії регіонів його з управління «попросили». Михайло Мотильчак одразу працевлаштувався керівником управління освіти тієї ж Мукачівської міської ради, де вотчина нардепа. Голова ОДА Василь Губаль теж вважається наближеним до Віктора Балоги. Саме коли Василь Губаль очолив область, Михайло Мотильчак знову із головного освітянина Мукачева став головним освітянином Закарпаття.

Сам Віктор Балога був обраний депутатом Верховної Ради України від виборчого округу із центром у Мукачеві. Тож ми поцікавилися безпосередньо у нього – чи він у курсі про несподівану ліквідацію гуртків у власному окрузі і що про це думає. Однак, нардеп округу відмовився коментувати цю тему. «Було б добре, якщо Ви звернетеся до мера чи депутата міської ради», – лаконічно сказав Віктор Балога.

ЧИНОВНИКИ КАЖУТЬ: ДІТЕЙ – НЕ ТИСЯЧА

Голова Закарпатської ОДА Василь Губаль переконаний, що у ліквідованих закладах займається значно менше, ніж тисяча школярів. «По статистиці діти записані у гуртках, але реально ходять туди, відвідують заняття чоловік 200. Цю цифру треба перепровірити. Я не кажу, що треба закривати гуртки. Але треба розвивати там, де воно має користь. Тобто мова не йде про те, що саме тисяча школярів лишаться без занять», – прокоментував нам очільник ОДА. На тому, що дітей у гуртках значно менше, ніж каже офіційна статистика, наголосив і міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл.

А ще, на переконання голови Закарпатської ОДА, позашкільні гуртки можна ефективно налагодити й при самих школах, особливо це актуально для села. Зі слів Василя Губаля, там можна виділяти приміщення безпосередньо у школах, а не тримати окремо будівлю, бухгалтерію, штат. «Гурткова робота має бути у тому бюджеті, для якої школи вона робиться», – резюмував Василь Губаль.

ДОВІДКА. На Закарпатті функціонують 33 позашкільні навчальні заклади, підпорядковані органам управління освітою. Серед них – 17 будинків дитячої творчості; 6 центрів науково-технічної творчості; 6 еколого-натуралістичних закладів; 4 центри туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту; 15 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Також позашкільну освіту надають 64 заклади системи культури та 15 дитячо-спортивних юнацьких шкіл.

Виникає риторичне питання – невже усі органи місцевого самоврядування закриють свої позашкільні центри, бо такі заняття можна організувати і у школах? Першим на думку спадає уже згаданий ужгородський Палац дітей та юнацтва. Уявімо: депутати облради кажуть, що грошей нема, ліквідовують заклад. А далі починається боротьба за придбання хорошої нерухомості на ужгородській набережній. Чи стане ця гіпотеза реальністю – залежить лише від виборця і здатності контролювати дії власних депутатів.

Мешканці ж Мукачева показали, що готові захищати права своїх дітей. Батьки та громадські активісти почали судитися за збереження школярського екологічного центру.

ХТО ГОЛОСУВАВ ПРОТИ ДІТЕЙ? ДЛЯ ВИБОРЦЯ – СЕКРЕТ

Власне, про контроль місцевої влади. Робити це виборцеві важко, поки він не знає, як голосує його депутат. Мукачівська міська рада нараховує 42 обранців та голову. 15 січня на засідання прийшло 34 депутати та міський голова.

ДОВІДКА. Присутні депутати на засіданні 15 січня: В.Бендасюк, М.Бігун, І.Білоус, М.Гавришко, Н.Гавришко, О.Галай, С.Герасимюк, Г.Данчевська, Є.Деркач, Н.Жабко, Г.Іваницька, В.Ілов, Б.Кабаці, І.Колядка, І.Кукушкін, В.Кунак, І.Кушнір, М.Лабош, І.Маняк, М.Морека, О.Паламарчук, В.Проскура, І.Радиш, Т.Тіба, О.Товчко, Т.Улинець, С.Хома, В.Чорі, Василь Швардак, Віта Швардак, М.Шкріба, В.Шубець, М.Шушкевич, В.Якимчук.

Вони більшістю голосів – 25 «за» – прийняли рішення №1310. Саме цей документ і передбачав реорганізацію структур виконкому та повну ліквідацію трьох позашкільних центрів і одного муніципального табору-санаторію.

У Мукачеві саме той випадок, коли громада не знає, як голосують її обранці. Хто ті 25 обранців, що проголосували «за»? Ця інформація, як і в більшості місцевих рад Закарпаття, закрита. Згідно з Регламентом оприлюднюється лише загальна кількість голосів. До слова, так само закрито нині працюють і депутати Закарпатської обласної ради. Закритість результатів персонального волевиявлення підсилює відчуття «колективної безвідповідальності» обранців перед громадою. Якщо така ситуація залишиться, про вплив громади на депутатський корпус після процесу децентралізації говорити зарано.

НА ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ХОЧУТЬ ЕКОНОМИТИ

То чим же заважали мукачівській владі три позашкільні гуртки? Офіційна версія, як уже згадано, – відсутність коштів. «Держава не запланувала ні копійки на позашкільну освіту! – наголошує міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл. – На дошкільну освіту ми взяли 7 мільйонів із бюджету розвитку міста. Тож менше піде на Водоканал, менше – на ремонт доріг. 7 мільйонів – завдяки цьому залишиться фінансування позашкільної освіти хоча б на рівні минулого року. Ми 100% фінансуємо Будинок школяра». Міський голова додає: через економію бюджету йому довелося скоротити й самих працівників міськвиконкому, у тому числі – й двох своїх заступників.

Начальник Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак зазначив: «У Мукачеві 6 позашкільних центрів – це найбільше серед адміністративних одиниць нашої області. Держава визнає, що треба позашкільну освіту. Субвенція на шкільну освіту є, а от на утримання позашкільних закладів і дошкільних – це вже треба знаходити кошти на місцях. Очевидно, що місцевий бюджет не витримував такого навантаження. У державі не передбачені у 2015 році видатки на позашкільну освіту». А ще, наголосив головний освітянин області, депутати Верховної Ради нещодавно внесли зміни до законодавства, згідно з якими органи місцевого самоврядування отримали право закривати позашкільні заклади.

То невже ліквідовані три гуртки їли аж так багато грошей платників податків? До слова, у попередні роки фінансування закладів теж йшло із міської казни, але керівництво Мукачева з цього трагедії не робило.

ДОВІДКА. На Еколого-натуралістичний центр з бюджету міста у 2013 році виділено 605 тисяч, у 2014 – 673 тисячі; на Станцію юних техніків у 2013 році виділено 534 тисячі, у 2014 – 608 тисяч; на Центр туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту у 2013 році виділено 782 тисячі, у 2014 – 831 тисячу.

Якщо порівняти, що в цілому затверджений бюджет Мукачева цьогоріч складає 426 мільйонів 424 тисяч гривень, виділені на гуртки гроші не здаються такими й витратами. Тим паче, що наразі бюджет міста перевиконується.

Міський голова Мукачева наголошує, що це тепер ясно, що у міської казни достатньо грошей. А от на початку року, з його слів, не знали, чи взагалі виконають затверджений кошторис. «У нас зі змінами Кодексу вилучили частину податку на доходи фізичних осіб. А це складало 85% доходів бюджету міста, – пояснює Золтан Золтанович. – Але взамін нам у дохідну частину включили податок з акцизу обороту тютюну, алкоголю, нафтопродуктів. Виявилося, що наше місто від цього виграло – ми уже маємо перевиконання бюджету».

За попередніми розрахунками, у кінці 2015-го року місто повинно отримати на цілих 90 мільйонів гривень більше, ніж очікувалося. Що, безперечно, не може не радувати громаду.

То, може, із цих грошей таки варто знайти суму й на позашкільні гуртки? Відповіді на це – у компетенції міської влади. Ну і місцевої громади. Нам міський голова повідомив: гроші на позашкільну освіту є, і у Мукачеві три ліквідовані заклади об’єднають в один. «Ми створили єдиний заклад, об’єднали три позашкільні центри і шукаємо туди директора на конкурсній основі, – каже Золтан Ленд’єл. – Тобто у нас пройшла не ліквідація, а реорганізація!».

Дійсно, 30 квітня 2015 року депутати міськради прийняли рішення №1440, згідно з яким у місті з вересня повинен запрацювати Центр позашкільної освіти. Саме на факт створення цього позашкільного закладу тепер апелюють представники мукачівської міської та закарпатської обласної влади: мовляв, прислухалися до громади, врахували побажання з Міністерства освіти.

Але чи зможуть у новоствореному Центрі педагоги якісно працювати із школярами? Новий заклад помістять в одному, доволі невеликому приміщенні екоцентру. Кількість працівників суттєво скорочена.

ДОВІДКА. У трьох ліквідованих позашкільних навчальних закладах працювало 56 чоловік. У новоствореному позашкільному центрі передбачено 22 ставки, з яких педагогічних – лише 8,5.

У статуті новоствореного Центру міська рада знову залишила за собою право ліквідувати цей заклад без процедури громадських обговорень, без врахування думки педагогічного чи батьківського колективів.

ЩО ХОЧЕМО, ТЕ ПРИЙМАЄМО, НА ЗАКОН НЕ ЗВАЖАЄМО

Уже чотири роки діє Закон «Про доступ до публічної інформації». Побачивши, як у Мукачівській міській раді обранці приймають рішення, складається враження, що до них Закон не відноситься…

Рада повинна оприлюднити проекти своїх рішень за 20 робочих днів до розгляду. Натомість у Мукачеві проект рішення «Про внесення змін у структуру, штат та чисельність виконавчих органів Мукачівської міської ради, комунальних установ та організацій», яким й ліквідовано три позашкільні центри, взагалі ніде не оприлюднили.

Ми відправили до міськради запит – коли і де конкретно з’явився згаданий проект, аби з ним ознайомилася громада? На це конкретно не відповіли. Написали: проект рішення депутати розглянули 15 січня на підставі розпорядження голови від 14 січня. І, як з’ясували ми, проект рішення, що стосується долі освітніх закладів, не був навіть обговорений профільною освітянською комісією. Ба більше – проект за день до сесії розглянула лише одна депутатська комісія. Критичних зауважень у її членів не виникло.

Із рішенням №1440 – «Про створення Мукачівського центру позашкільної освіти Мукачівської міської ради Закарпатської області» та ж історія. 29 квітня – за день до засідання, – ми заглянули на сайт, щоб побачити порядок денний. Там було анонсовано лише 7 питань і, відповідно, оприлюднено лише 7 проектів рішень.

Серед них, до слова, не було документу про створення нового позашкільного центру. А в день сесії – 30 квітня, – депутати прийняли цілих 36 рішень, проектів яких не оприлюднено напередодні. У тому числі і про створення нового позашкільного центру.

Ще одна сесія у Мукачеві відбулася 28 травня. Напередодні ми зайшли на сайт – зафіксували, що у порядку денному анонсовано лише два питання і, відповідно, оприлюднено два проекти рішень.

Втім, як вияснилося, того дня міськрада прийняла не два, а 22 рішення.

Отак у Мукачеві за один день, точніше – безпосередньо у день засідання – з’являються проекти рішень, голосуються і стають рішеннями.

СУД ПІДТВЕРДИВ: ПРОЕКТИ ТРЕБА ПОКАЗУВАТИ УСІМ І ЗАЗДАЛЕГІДЬ

Ми прямо запитали у міського голови Мукачева: чому проект рішення щодо ліквідації гуртків не оприлюднено заздалегідь на сайті. На що Золтан Ленд’єл припустив, що це питання до клерків, які, очевидно, не допрацювали. «Проблема кадрів, це допущена помилка, – каже міський голова. – У минулому році було 15 доган. За 1200 грн кваліфіковані працівники не будуть працювати. Це все недоробки спеціалістів. Кожен рік приходять нові, пороблять трохи, знайдуть роботу з кращою зарплатою, підуть».

Між тим, ця «помилка» і стала однією із головних причин того, що Мукачівський міськрайонний суд 29 квітня скасував пункт рішення щодо ліквідації екологічного центру. «Суд бере до уваги посилання позивачів на те, що проект рішення «…» не був доведений до відома жителів територіальної громади міста, у зв’язку з чим, при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення було порушено вимоги частини 1 статті 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», – йдеться у постанові судді Н.Морозової. Також Феміда дійшла висновку, що ліквідація екологічного навчального закладу не відповідає засадам державної політики у сфері освіти, не відповідає статті 53 Конституції України – права на освіту, а також не відповідає статті 31 Конвенції ООН про права дитини 1989 року. До слова, «цікавими» стали пояснення юриста міськради П.Немеша, який доводив, що рішення міськради, за яке голосували депутати, не є нормативно-правом актом, тому не підпадає під дію Закону «Про доступ до публічної інформації».

Позов щодо незаконності ліквідації шкільного екоцентру подала і прокуратура Мукачева – до Закарпатського окружного адміністративного суду. 26 травня суддя С.Рейті своєю ухвалою також зупинив дію рішення міськради щодо ліквідації осередку із 1 червня. Однією із причин стала «наявна небезпека після 1 червня 2015 року загибелі наявної у позашкільного закладу флори та фауни».

СУДОВА ВІЙНА ЗА ПРАВА ДІТЕЙ НА ГУРТКИ ТРИВАЄ

Попри суспільний резонанс, попри перші висновки судів щодо незаконності ліквідації екологічного центру, у міській раді Мукачева однаково не полишають наміру припинити роботу трьох позашкільних закладів. Натомість стало відомо, що мукачівці, натхнені перемогою громади в суді щодо екоцентру, звернулися до Феміди з вимогою скасувати й ліквідацію Станції юних техніків.

Міський голова Золтан Ленд’єл у розмові з нами зазначив: те, що на міську владу подали до суду – позитивний момент. «Вони правильно зробили, бо це захист своїх прав і так треба робити», – констатував градоначальник. І додав: якщо міськрада програє апеляцію, значить у місті буде, як і раніше, три різні позашкільні навчальні заклади. «Рішення суду обов’язкове до виконання, – каже Золтан Ленд’єл. – Значить будемо виконувати. Значить будуть заклади, однією вулицею заасфальтуємо менше. Я це громаді поясню».

Між тим, як уже згадано, ситуація Мукачева все частіше відгукується на рівні Києва. Уже кілька нардепів заявили, що беруть ситуацію під свій контроль. Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич, реагуючи на звернення батьків та педагогів, також направила голові Закарпатської ОДА Василеві Губалю листа, аби той втрутився.

«І це лише один із прикладів загрозливої ситуації навколо закладів позашкільної освіти» – написала Лілія Гриневич на своїй сторінці «Фейсбук», говорячи про ситуацію у Мукачеві. І додала: готується законодавча ініціатива щодо питань функціонування роботи позашкільних навчальних закладів в Україні.

Від того, як закінчиться ця історія на Закарпатті, буде ясно, наскільки результативно виборці зможуть впливати на свою місцеву владу. Поки ж у Мукачеві протистояння між громадою та владою за долю позашкільних закладів триває. Справи – у судах.

15 січня депутати міськради ліквідували, як згадано на початку, ще й багаторічний муніципальний оздоровчий комплекс для дітей «Мрія». Чого це зроблено, кому це може бути вигідно – про це читайте скоро у другій частині нашого розслідування.

Ярослав Гулан,

Юлія Дуб

Бюро журналістських розслідувань

«Варто ЗНАТИ!»

Розслідування підготовлено в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії

за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща

та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади

 

06 липня 2015р.