На Закарпатській митниці все спокійно. Далі беруть

У жовтні минулого року нинішній президент нашої країни "несподівано" для всіх і себе самого виявив корупцію на митниці і пообіцяв власноруч її подолати. Не минуло й року, як заступник голови СБУ Юрій Артюхов на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції заявив, що на українській митниці немає контрабандних схем і системної корупції, хіба що трохи, на побутовому рівні, пише Дзеркало тижня.

Через буквально кілька тижнів у Мукачеві розгорнулися справжні бої за контрабанду, з перестрілками, переслідуваннями, облогами і, на жаль, жертвами. Так затято місцеві феодали і рекетири ділили тіньовий ринок, той самий, який поборов Артюхов. І хоч би скільки президент повідомляв після цього про виявлення рекордної кількості російських військових на східному кордоні, увагу громадськості, у тому числі світової, було прикуто до подій на кордоні західному, які наочно продемонстрували рівень беззаконня і безкарності в Україні.

Схеми нікуди не поділися — митники, як і раніше, створюють умови, при яких клієнти змушені платити "винагороду", інакше працювати вони не можуть, а паралельно "допомагають" тим, хто завозить в Україну товари нелегально або напівлегально. І йдеться не про дрібне вимагання простих співробітників, а про величезні тіньові потоки, які проводять повз державний бюджет мільярди гривень.

Новий очільник митниці Костянтин Лікарчук не справляє враження людини, здатної з шаблею наголо рубати вікові схеми. Він плутається в строках запровадження імпортного збору (але ж знати їх треба мінімум для того, щоб відслідковувати динаміку надходжень). Він приходить розповісти пресі про неефективність цього збору, але без цифр, які це підтвердили б. Він упевнений, що необхідно знизити норми провезення товарів для особистого користування, бо, на його думку, очевидно, саме цим способом користуються злісні контрабандисти, що завдають величезних збитків державі. Він розповідає про те, що збори знижуються, тому що компанії згортають виробництво, і наводить як приклад найбільшу тютюнову фабрику в Прилуках, що працює на всю Східну Європу і належить "Бритіш Американ Тобакко Україна", багаторічному лідерові за обсягами податкових відрахувань.

Звичайно, в офісі ВАТ це прикре непорозуміння сприйняли не більш як кумедне і продовжили працювати в штатному режимі. Але для решти ці та інші виступи пана Лікарчука показують, наскільки він, м'яко висловлюючись, далекий від того, що відбувається в митній і податковій сферах (або недалекий у сфері, яку курирує).

Ще при призначенні Насірова і його заступників виникало закономірне запитання: чому Сергій Білан, який займався в СБУ боротьбою з контрабандою, відповідатиме за роботу податкової міліції, а митниця дістається юристові Лікарчуку? Тоді Насіров стверджував, що свідомо шукав людину не з системи і з незаплямованою репутацією. Це популярний особливо останнім часом прийом — знайти того, хто слабко розуміє, що відбувається, і не заважатиме "налагодженим" процесам.

Уже після випадку в Мукачеві Лікарчук поскаржився ЗМІ, що відсторонення посадових осіб на Закарпатській митниці відбувалися без його участі, з деякими рішеннями він як керівник напряму не згоден, але вплинути на ситуацію не може. Що, власне, підтверджує його опосередкований вплив на процес. Звісно, чиновник після "мукачівських розбірок" запевнив пресу, що контрабанда потрапила в Україну не через митний пункт пропуску, і винуваті в її переміщенні винятково прикордонники. Але вагомих доказів він не надав, лише повідомивши, що з приходом нового керівника на Закарпатську митницю контрабанду там було вже місяць як повністю зупинено.

Хотілося б вірити, але експерти кажуть про протилежне. Реальної боротьби з митним свавіллям і контрабандою немає і не було, її підмінюють епізодичні повідомлення про затримання рядових митників, що нібито свідчить про скорочення корупції у відомстві. Звалити всю відповідальність виключно на силові відомства, які не ловлять хабарників, не вийде. Експерти неодноразово зазначали, що корупційні складові закладено в самих механізмах роботи митниці. І замість того, щоб нескінченно довго лякати корупціонерів в'язницею, достатньо один раз змінити правила гри.

"Для того щоб говорити про зміну практики роботи митних органів, потрібно змінити самі принципи їх функціонування. Індикаторами таких змін мають стати зміни внутрішніх правил роботи (субординація працівників, порядок внутрішнього документообігу, критерії для прийняття рішень службовцями і критерії для оцінки їхньої діяльності). І зміни митного законодавства (порядок проходження товарів, свобода митниці в прийнятті рішень, можливості для спрямування товарів на додатковий контроль і застосування санкцій), — підтвердив Юрій Федчишин, експерт з Інституту суспільно-економічних досліджень. — Невизначеність для підприємців породжує стимули для корупції. Без зміни правил подолати корупцію можна тільки мобілізацією і посиленням контролю над митницею, що в нашій країні саме по собі ще не давало результатів".

Збори зростають

І підтверджує це аналіз обсягів надходжень від ввізних мит. Якщо порівнювати надходження в гривні за січень—травень, то зростання колосальне — 12,5 млрд грн. Для порівняння: у 2013 р. митниця за аналогічний період зібрала тільки 4,2 млрд грн, а 2014-го ще менше — 3,8 млрд. Чималу роль у цьому відіграв запроваджений у лютому цього року імпортний збір у 5–10% на всі товари, окрім критичного імпорту, надходження від нього становили майже 7 млрд. Звичайно, порівнюючи надходження нинішнього й минулих років, враховувати імпортний збір неправильно. Але й за вирахуванням цих додаткових відрахувань збори цього року становитимуть 5,5 млрд грн і значно перевищать торішні. Щоправда, тільки в гривні.

Однак митні збори передбачають розрахунки у валюті, і якщо перевести названі суми в долари за середньозваженим на момент їхньої сплати курсом, то картина виходить принципово інша. У 2013 р. при курсі 8 грн/долар митні збори за січень—травень становили 532 млн дол. 2014-го уже при курсі 12 грн/долар вони ледь дотягнули до 322 млн дол. — падіння порівняно з аналогічним періодом 2013-го становило майже 40%. 2015-го картина повторилася, хоч і не з такою гнітючою динамікою. При курсі 21 грн/долар митні збори становили 264 млн дол. Падіння порівняно з минулим роком було майже 20-відсотковим.

Здавалося б, нічого дивного, адже у нас планомірно знижуються як експорт, так і імпорт (у тому числі через девальвацію), але є кілька нюансів. Основною причиною низьких показників імпорту було істотне звуження внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, а також запровадження додаткових імпортних мит. Водночас відбулося зростання вартісних обсягів деяких видів енергетичного імпорту, зокрема вугілля і природного газу на 18,3 і 15,7% у річному обчисленні відповідно. Причому якщо імпорт вугілля збільшився виключно за рахунок зростання фізичних обсягів через дефіцит вугілля на внутрішньому ринку, то імпорт природного газу — через зростання як цін, так і фізичних обсягів.

Щодо цих та інших імпортних товарів значна девальвація не тільки нівелювала вплив спаду імпорту товарів і послуг у доларовому еквіваленті, а й фактично призвела до їх зростання. За оцінками фахівців НБУ, незважаючи на те, що фізичні обсяги імпорту зменшилися на 30% у річному обчисленні, ціни на імпортовані товари в доларовому еквіваленті знизилися тільки на 10%. А от надходження до бюджету країни — на майже 20%.

Тобто поки начальники митниці та СБУ розповідають нам про свої перемоги, десь продовжують осідати мільярди гривень, які призначалися для бюджету. І як підтвердили події в Мукачеві, осідають вони переважно в кишенях митників, міліції і депутатів, які за всім цим стоять. "Залишилася та контрабанда, яка створюється та втілюється самими митниками.

Знайти та визначити цю контрабанду дуже важко. Митники — профі в створенні схем і завжди готові це зробити й переробити. Нещодавні розбірки цієї зими та навесні в уряді відносно контрабанди палива в портах — яскравий приклад. Підходив танкер із 5 тис. т палива до Очакова чи Усть-Дунайська, оформлялося 300 т палива в митниці, а решта ввозилася в країну контрабандою. І так багато разів...

Контрабанда є в Херсоні, де дотепер "кермує" ставленик Ігоря Калєтніка, і на західному кордоні, вона "цвіте та процвітає". Ми бачимо, як багато пропозицій від місцевих митних брокерів надходить, бачимо, що всі колишні схеми реально працюють. Через ці схеми й офіційні платежі різко скоротилися...

А контрабандний "чорний кеш" різко збільшився, — поділився інформацією Олександр Захаров, координатор руху "Ні корупції на транспорті". — Дуже активно повертають корупційні схеми екологи, карантинна влада. Вони зараз навіть нахабніші за митницю".

Побори не відстають

І як водиться, поки одні "кришують" нелегальні потоки, інші, рангом нижче, годуються з потоків цілком легальних. Саме ці "досягнення", як правило, потрапляють у заголовки ЗМІ як факти боротьби з контрабандою.

Не далі як 3 липня миколаївська митниця повідомила про затримку за контрабанду буксира "Юпітер". Ситуація от яка. 23 червня капітан корабля заявив у документах про наявність на судні 11 т дизпалива та залишив українські води. А вже під час перевірки 25 червня, коли судно повернулося в Україну, капітан заявив наявність 98 т палива на борту. Причому чесно повідомив, що судно поповнило запаси палива в нейтральних водах, що справді не порушує жодних законів. На митниці так не вважали, а для більшого драматизму викрили "Юпітер" ще й у контрабанді 220 м поліпропіленового каната, який в усьому світі вважається судновим постачанням і невід'ємною частиною судна.

27 червня на "Юпітер" прибули співробітники миколаївської митниці й спробували вручити капітану завчасно складений протокол про порушення митних правил. Поки капітан намагався з'ясувати, у чому його провина, митники зафіксували в протоколі, що капітан відмовився від підпису, і швидко вийшли.

3 липня митники повернулися для "вилучення предмета порушення митних правил", як розумієте, цікавив їх зовсім не канат. Вони вимагали від капітана видати паливо нібито для передачі на митний склад. І тут їх чекав сюрприз: на судні, яке звинуватили в контрабанді дизеля, відсутня технічна можливість для видачі палива, залити його можна, а злити вже ні. Поки митники "боролися з контрабандою" і шукали способи "віджати" у судна ДП, "Юпітер" стояв у порту, а його власник зазнавав збитків, які в підсумку перевищили 30 тис. дол. Це не унікальний випадок, та й більшість схем у митників менш нахабні та абсурдні, але й більш ефективні.

На сьогодні єдиний спосіб перетнути кордон із товаром без проблем — це скористатися послугами митних брокерів, які знають, кому та скільки, в іншому разі гарантій немає. З різноманітними способами вимагання так чи інакше доводиться зіштовхуватися всім, хто займається експортом/імпортом. За винятком, звичайно, тих, хто робить це нелегально та під заступництвом самих же митників і міліції.

"Пресуючи" легальний бізнес, митниця забезпечує надходження до бюджету, "кришуючи" нелегальний — забезпечує себе, щоправда, уже на шкоду бюджету. "Митниця не повинна займатися наповненням бюджету взагалі! — переконаний Олександр Захаров. — Тільки процедурами та оформленням вантажів. Уся робота з розрахунків платежів, "залагодження розбіжностей" на кордоні вестися не повинна. А за свідомі порушення в сплаті податків треба посилити покарання. Ви привозите вантаж у США, Грузію, навіть Молдову, і вам спокійно дають проїхати, швидко оформлюють усі потрібні документи для законного ввезення товару. А через рік до вас можуть прийти та запропонувати заплатити неустойку за усвідомлене порушення, зроблене рік тому…

Корупція з кордонів у такий спосіб повністю йде! Побудована зовсім інша парадигма митної роботи. Як кажуть, країна, яка основні податки збирає на кордоні, завжди буде бідною. Змінювати треба парадигму, а не митних начальників. І змінювати вже зараз. Але уряд цього взагалі не розуміє". І коли митники з гіркотою кажуть про зниження імпорту, скасування імпортного збору, який скорочує обсяги поставок, очевидно, що піклуються вони не про державний бюджет, а про власні кишені.

Складається чітке відчуття того, що не голову митного відомства потрібно брати "не з системи", а всіх співробітників митниці. Ідеї нехай не настільки радикальних, але схожих реформ прем'єр озвучував. Але нині про них не згадують. Статистика зборів у гривні радує око, а ЗМІ час від часу доповідають про дрібних хабарників, упійманих за руку, створюючи ілюзію боротьби.

От тільки "розбірки" у Мукачеві показали, наскільки ситуація вийшла з-під контролю насправді. У країні є посадові особи, депутати, бізнесмени, які не бояться нічого та нікого. Усім, хто цікавився ситуацією, зрозуміло, що в цій історії не було нічого про боротьбу за правду та справедливість. Не була вона й змовою. Обидві протиборчі сторони — злочинні. Одні "віджимали" нелегальний бізнес, інші боролися за нього до останнього. І для перших, і для других закон у цій країні не писаний, як, утім, і для третіх, які без докорів сумління пропустили контрабандний товар на кордоні.

Так, керівний склад на Закарпатській митниці відсторонили на час проведення службової перевірки. Але майже напевно ці люди через якийсь час повернуться до роботи, не тут, то в іншій області.

Так, ДФС заговорила про консолідацію зусиль із МВС, СБУ та прикордонниками для перекриття контрабандних потоків. Але невже митна служба довідалася про ці потоки лише після випадку в Мукачеві? І якщо вона невсипно бореться з контрабандою, невже робить це не спільно з міліцією та СБУ?

"Найпростіший спосіб для вищих чиновників подолати митну корупцію — найняти зовнішню компанію на кшталт Crown Agents (про таку ініціативу вже казали), після чого слідувати всім її рекомендаціям. Складніший спосіб — змінити законодавство та практику після аналізу ситуації внутрішніми силами. Але знову ж таки, без змін правил роботи дуже малоймовірно, що одна лише кадрова політика приведе до змін. Поки зберігається можливість відносно безпідставно переоцінити або перекваліфікувати товар, затримати його, відправити на контроль чи експертизу, вимагати або не вимагати документи, залишається надто велика спокуса для корупції", — переконаний Юрій Федчишин.

До речі, коли в жовтні гарант, засукавши рукава, грозив кулаком митним корупціонерам, він, між іншим, пообіцяв спростити процедуру митного оформлення вантажів, реєстрації товарів, впровадити електронну систему декларування та мінімізувати контакт працівників митних органів із тими, хто ввозить продукцію на територію України. Де всі ці поліпшення, залишається лишень здогадуватися.

Та й коли 5 травня призначалося нове керівництво ДФС, їм теж виставляли випробувальний термін у три місяці, два з яких уже минули, а третій майже сплив. Але видимих змін немає, і в те, що вони відбудуться за два тижні, які залишилися, не віриться. Як не віриться і в те, що хтось справді відповість за бездіяльність, здирництво та пособництво контрабанді.

Юлія Самаєва