Закарпатець привіз із Росії чемпіонське золото

Довгий шлях до «нереального результату»

Анатолій уже за два дні після тріумфу повернувся до Ужгорода. Втомлений, щасливий та з медаллю. Сьогодні він дійсно популярний, навіть на вулицях упізнають. Практично цілими днями приймає вітання від близьких та друзів. «До кінця так і не розумію, що сталося, – відзначив він. – Це нереальний результат. Золотої медалі зі шпаги з часів незалежної України не було. Емоції зашкалюють».

Шлях до цієї нагороди в Анатолія був непростим. Окрім того, що це чемпіонат світу, саме тут визначали основних претендентів на участь в Олімпіаді. До того ж, саме з Росією наша збірна конкурувала в світовому рейтингу, який і визначає учасників. І так сталося, що турнір проходив саме в РФ. Та все ж наші спортсмени справилися з тиском. Так, у 1/16 фіналу Богдан Нікішин, Анатолій Герей, Дмитро Карюченко й Максим Хворост перемогли збірну Куби (45:33), а за потрапляння у вісімку з аналогічним рахунком вибили з боротьби Іспанію. У чвертьфіналі українці зустрілися саме зі збірною Росії, й отут почалися справжні спортивні пристрасті. Велика заслуга в педвобій Богдан Нікішин програв із рахунком 0:4. Цей розрив росіяни дбайливо зберігали аж до сьомого двобою, де Анатолію Герею вдалося здійснити диво й скоротити розрив до одного уколу – 28:29. Відтак хлопці в неймовірній боротьбі довели справу до кінця – й перемога в Україні. Півфінальна зустріч із італійцями виявилася не менш напруженою, ніж сутичка з Росією: аж до останнього бою виявити явного лідера було складно – вперед поперемінно виривалася то одна, то інша команда. У підсумку перемога команди Анатолія Герея – 15:11. Фінальна зустріч зі збірною Кореї виявилася, напевно, для українських уболівальників найспокійнішою із усіх поєдинків. Від самого початку українці вирвалися вперед і зберігали перевагу до кінця. Варто відзначити, що в останньому двобої все той же Нікішин і Сін Хва Жунг провели більше уколів, ніж за 8 боїв перед тим. Стартували спортсмени з рахунку 11:7 на користь Богдана, а закінчили – 34:24 на користь України.

Чи не найбільше за спортсмена переживав Анатолій Васильович – тренер та батько Герея. Він зізнається: три дні перед телевізором пройшли в неймовірній напрузі. «Ви знаєте, всі тренери не змогли поїхати в Москву, але за ці три дні змагань, коли наші хлопці фехтували, то було…словами не передати. Нервував страшенно. Десь я знав, що мусить бути віддача, адже вкладено багато праці», – розповів Герей-старший.

Справжня легенда й приклад для наслідування

Такого успіху закарпатське фехтування не знало давно. Тренери зазначають: тепер Анатолій Герей – справжня легенда. Його перемога принесла чималу користь і для місцевого фехтування. Є надія, що на нього звертатимуть більше уваги, і в першу чергу це стосується функціонерів та меценатів.

А ще успіх Анатолія Герея стане зразком для спортсменів-початківців. «Він буде живим прикладом для наслідування для наших дітей. Тобто юні спортсмени самі побачать, що виходець із нашого залу досягнув такого вагомого результату, – констатував дитячий тренер ОК ДЮСШ «Динамо» Гейза Оремуш. – Це не розповіді на кшталт того, що, мовляв, десь там є чемпіон світу, це наш,  закарпатський чемпіон!»

Наразі Анатолій відпочиватиме вдома. Тільки через півтора місяці чемпіон світу знову візьметься за шпагу й почне готуватися до нових змагань. Попереду важливі етапи Кубка світу. Та, звісно, боротьба за остаточну заявку на Олімпіаду в Бразилію.

Денис ФАЗЕКАШ,