Як влада Закарпаття готується до переходу на електронне урядування?

Значення Інтернету, як важливого чинника розвитку інформаційно-комунікативного суспільства, інформаційного середовища, соціального комунікативного простору зростає.

Відбувається процес зміни інформаційної ери комунікаційною, оскільки провідну роль відіграє не виробництво, а обмін інформацією, необхідною для здійснення спільної діяльності. Зростаюча суспільна значущість Інтернет-ресурсів у суспільному житті зобов’язує органи державної влади організовувати його ефективне використання.

Впровадження технологій електронного урядування на Закарпатті можливо забезпечити тільки в рамках реформування на сучасних засадах всієї системи державної влади. Це потребує модернізації у першу чергу системи державного управління, проведення ефективної адміністративно-територіальноої реформи. Саме ж завдання розбудови системи державної влади в Україні є масштабним, таким, яке потребує значного часу та ресурсів.

На наш погляд, виконання комплексного завдання щодо розбудови державної влади в Україні європейського рівня, що спрямоване на підвищення ефективності та якості виконання державою її конституційних функцій та надання державно-управлінських послуг, неможливе без активізації впровадження технологій електронного урядування.

Значною проблемою вітчизняної системи державної влади в сучасних умовах є певна безсистемність, невизначеність та нерегламентованість її взаємовідносин з кінцевими споживачами державно-управлінських послуг.

Створення та використання державних інформаційних ресурсів характеризується некоординованістю, непостійністю та неузгодженістю, що зменшує ефективність, результативність та гнучкість управління державними електронними ресурсами.

Як результат, в органах влади та державних установах на сьогоднішній день впроваджена значна кількість комплексних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, у тому числі державних реєстрів, систем відомчого електронного документообігу, автоматизації типової діяльності та систем підтримки прийняття управлінських рішень, які не сумісні між собою, використовують різні технології, стандарти та формати.

Замість програмно-цільових документів або державних цільових програм приймаються національні плани дій, просто плани дій, плани заходів тощо, які не підтримані ресурсами, і, як наслідок, відсутність реального бюджетного фінансування більшості з визначених цими документами заходів.

Органи влади на власний розсуд визначають спосіб електронного доступу до інформації, її перелік, кількість та періодичність подання, що призводить до суттєвої різниці в плані організації доступу до інформації.

На сьогодні система електронного урядування орієнтована на процеси інформування населення в питаннях надання державних та адміністративних послуг в рамках односторонньої взаємодії.

Актуальним завданням впровадження електронного уряду є розробка сучасного організаційно-правового механізму взаємодії органів влади з громадянами в системі електронного уряду, з використанням форм двосторонньої та транзакційної (надання послуг он-лайн) взаємодії.

Найоптимальнішим способом забезпечення автоматизованого обміну електронними даними з інформаційних систем органів влади є створення єдиної системи електронної взаємодії.

Для подальшого розвитку системи електронних послуг в урядовому секторі доцільно: чітко окреслити стратегію органів влади щодо електронних послуг та інформаційних технологій як пріоритетних; розробити спільні стандарти створення, інтеграції та спільного використання типових елементів інформаційно-технологічної інфраструктури органів влади; розширити кількість загальнонаціональних інформаційних ресурсів (регістри, реєстри, кадастри, класифікатори тощо); розробити методики оцінки ефективності урядування через інформаційні технології.

Важливим елементом розвитку електронного врядування стають соціальні мережі як складова формування громадянського суспільства.

Електронне врядування не має чітких територіальних ознак. Мережева комунікація веде до набуття громадськістю активної ролі у прийнятті рішень, а здатність до підтримання комунікації з боку влади стає одним з важливих показників ефективності державного управління.

Інститути громадянського суспільства в таких умовах не просто впли-вають на політику або беруть участь у впровадженні спільно вироблених рішень. Вони включаються у процес державного управління як самостійні суб’єкти, не перекладаючи відповідальності на державні структури, а роз-діляючи разом з ними відповідальність за розв’язання суспільних проблем.

Окрім цього, внаслідок упровадження системи «електронного уряду» органи державної влади одержують новий оперативний канал прямого спілкування з громадянами.

Значна кількість питань функціонування інформаційної сфери в Україні залишається досі недостатньо врегульованою на законодавчому рівні – це стосується як проблем інфраструктури, так і діяльності засобів масової інформації, інформаційно-аналітичних установ, зокрема й у мережі Інтернет.

Відкритою залишається проблема неузгодженості термінології в інформаційному законодавстві.

Правознавці наполягають на необхідності розробки та прийняття Інформаційного кодексу України та вважають за необхідне об’єднати в ньому механізми регулювання провідних суспільних відносин, об’єктом яких є інформація незалежно від форми, способу, засобу чи технології її поширення.

Електронне урядування передбачає електронну взаємодію користувачів між: державою і громадянами; державою і бізнесом; різними гілками державної влади та органами місцевого самоврядування; державою та державними службовцями; державними службовцями; бізнесом і громадянами.

Така взаємодія забезпечує:

• електронну демократію (можливість участі громадянина в ухваленні національних та регіональних рішень, включаючи опитування, референдуми, вибори);

• електронні послуги (можливість швидкого та прозорого отримання громадянами та бізнесом адміністративних послуг (довідки, витяги, рішення, реєстраційні документи тощо) та інших послуг (запис до лікаря, дитячого садка тощо), що зводить до мінімуму контакт з адміністратором та знищує підґрунтя для корупції;

• ефективну роботу державного адміністратора;

• електронну комерцію (розрахунки комерційні, комунальні).

Тож, впровадження європейських норм відкритості –  один з кроків нашої держави в євроінтеграційному процесі. Впровадження ефективної системи електронного урядування наближає нас до розвинених країн світу.

Вадим Верба для  Uzhgorod.net.ua

 

06 серпня 2015р.