Як закарпатцям реалізувати своє право на безоплатне отримання земельних ділянок

Земельний кодекс України кожному гарантує безкоштовне отримання шести видів земельних ділянок. Але, як кажуть, суворість законів компенсується в Україні необов’язковістю їх виконання. Як закарпатцям отримати землю для будівництва власного будинку чи для інших потреб, вивчав кореспондент Uzhgorod.net.ua.

Отже, згідно із стаття 121 Земельного кодексу України про норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, кожен громадянин України має право безоплатно отримати шість видів земельних ділянок:

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Де можна отримати ділянку?

Законом не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки саме за місцем проживання. Тому отримати свою ділянку землі можна в будь-якій області України. Звичайно, під Києвом вам навряд чи подарують землю, а от у сільській місцевості — цілком реальна історія. Але і для цього необхідно попрацювати.

Процедура, документи, кабінети

1. Подання заяви (клопотання) до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (наприклад, у міськрада) про вибір місця розташування земельної ділянки, де вказується: орієнтовний розмір земельної ділянки, її цільове призначення, до нього додаємо карту або графічний малюнок, на якому вказано розташування бажаної землі, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади після реєстрації заяви направляє її копії на розгляд до: територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; органів містобудування та архітектури; органів охорони культурної спадщини; органів охорони навколишнього середовища; санітарно-епідеміологічної служби; територіальних органів виконавчої влади з питань лісового і/або водного господарства (за необхідності).

Вони зобов'язані надати висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, граничних розмірах, площі земельної ділянки та умови її відведення.

2. Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів (ч. 2 ст. 118 ЗКУ).

Через один календарний місяць орган місцевого самоврядування дає добро на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивує свою відмову.

Важливо! Влада може обґрунтувати відмову тільки з однієї причини: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації. У разі позитивного рішення громадянину дають дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки.

3. Розробка проекту відведення земельної ділянки - наступний етап. Для цього потрібно звернутися у землевпорядну організацію, яка має відповідну ліцензію, та укласти з нею договір. Цим договором визначаються умови і строки розроблення проекту землеустрою щодо відведення вашої земельної ділянки.

4. Подаємо проект відведення земельної ділянки в Комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Вона протягом трьох тижнів повинна надати відповідному органу виконавчої влади свій висновок: погодити проект або відмовити. Якщо проект землеустрою підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, Комісія подає погоджений проект на експертизу відповідного органу земельних ресурсів.

5. Отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Погоджений проект відведення земельної ділянки подають у той орган, який видав дозвіл на розроблення цього проекту, де протягом двох тижнів приймається рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені в суді.

Отримавши рішення про надання земельної ділянки у власність, громадянин повинен отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, який є правовстановлюючим документом, що підтверджує право приватної власності на землю. Нагадаємо, що з 1 січня 2013 р. державні акти на право приватної власності на землю можуть не видаватися, а право на землю та іншу нерухомість засвідчується одним і тим же документом – Витягом з Держреєстру прав.

Нюанси, підводні камені

При цьому площа ділянки, яку приватизував громадянин, не має значення: якщо громадянин отримав 8 «соток» для будівництва житла у місті, він не має права вимагати від місцевої ради передати йому ще 2 сотки безкоштовно. Закон знає тільки один виняток: громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектарів, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України для ведення особистого сільського господарства.

У разі приватизації ділянки одним з подружжя, наприклад, чоловіком, жінка не втрачає права на безоплатну приватизацію, але приватизовані ними ділянки вважаються їх спільною власністю.

Зазначені вище 6 випадків безоплатної приватизації землі стосуються ситуації, коли громадянин використовує ділянку для задоволення своїх власних побутових потреб. Якщо ж мова йде про здійснення господарської діяльності, то ЗКУ дозволяє також і безкоштовну приватизацію земельних ділянок лісового фонду площею до 5 га у складі фермерських, селянських та інших господарств. Тобто громадяни не мають права безкоштовно приватизувати землі лісового фонду для будівництва індивідуального житла або дачі.

Ще один аспект - Земельним кодексом встановлені максимальні розміри земельних ділянок, які можуть надати безоплатно у власність, більшого розміру земельну ділянку безкоштовно надати не можуть. Але менше цих норм можуть надати.

Правозахисники говорять про те, що слабкою ланкою в цій схемі є закритість інформації про вільні ділянки землі. Розміщення її у відкритому доступі стане головним кроком для спрощення процедури оформлення землі.

Тим часом з 30 червня 2015 року Держгеокадастр і Держагентство з питань електронного управління запустили електронну послугу «Замовлення витягу з Державного земельного кадастру» через публічну карту на сайті. За 53 гривні у режимі онлайн можна отримати інформацію про ділянку в будь-якій області та районі, що скорочує процедуру оформлення до декількох хвилин, і до мінімуму — можливість зловживань. Адреса сайту офіційного веб-сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - http://land.gov.ua.

Отримати готовий витяг, до прикладу, мешканцям обласного центру Закарпаття можна в Центрі надання адміністративних послуг  Ужгородської міської ради. Адреса – площа Поштова, 3. Єдиний документ, який при цьому знадобиться, – посвідчення особи. Графік роботи центру: понеділок - четвер: 09.00 - 18.00; п’ятниця: 09.00 - 15.00.

Крім Ужгорода, міські центри адмінпослуг працюють ще у чотирьох закарпатських містах: Берегові, Мукачеві, Хусті та Чопі. Також працюють 13 районних – при райдержадміністраціях – центрів з надання адмінпослуг.

Лідія Вербицька для  Uzhgorod.net.ua