Влада створила додаткові перешкоди бізнесу, перевівши процедури розмитнення в ручний режим

Причиною є нова урядова постанова № 724, за якою встановлюються індикативні ціни на товари, що пересуваються через кордон. Цей крок, що теоретично мав би усунути ризикові операції при імпорті, насправді створив додаткові перешкоди бізнесу, перевів процедури розмитнення в ручний режим, переконані  промисловці і підприємці.

Прийнята постанова створює масу незручностей підприємцям та не сприяє налагодженню чіткої співпраці із закордонними партнерами, кажуть експерти. Парадоксально, але в цій ситуації найбільше постраждають саме легальні, перевірені імпортери, які не перший день працюють за прямими прозорими контрактами та мають певні зобов’язання за ними. Вони будуть змушені щоразу пояснювати невідповідність задекларованих ними цін орієнтовним показникам. Таке запровадження індикативів митної вартості тільки посилить корупційну складову на митниці. В чому тоді доцільність такого рішення – незрозуміло.

Новація спрямована передусім на отримання державою прибутків – в уряді розглядають можливість розподіляти між державним та місцевими бюджетами всі кошти, зібрані понад індикативні плани. Зрозуміло, що митники будуть зацікавлені в їх перевищенні, що стане причиною додаткового тиску на бізнес.

Намагаючись наповнити бюджет, можна «зламати» бізнес та не лише позбутися його довіри, але й завдати удар по українській економіці. Крім того, ми знов маємо приклад, коли резонансний документ був підготовлений непрозоро, не пройшов обговорення в діловому середовищі, – наголошують експерти.

Наразі новоприйнята постанова має більше запитань, ніж відповідей. В національному законодавстві, в зобов'язаннях України в рамках СОТ йдеться, що першорядним методом встановлення митної вартості є встановлення за контрактом. Хоча де-юре нових методів визначення митної вартості не введено – ДФСУ зазначає, що постанова є лише рекомендацією митникам більш детально проаналізувати умови операції, проте на практиці митниця вже практикує «ручний режим», використання власних баз даних при встановленні митної вартості, ігнорування змісту господарських контрактів тощо.

На практиці ще означає, що десятки потужних компаній, які мають великий обсяг операцій з іноземними партнерами, гарантовано потрапляють на митниці в зону ризику. Розгляд її справи займатиме декілька днів, кожен з яких означає порушення термінів доставки та втрату визначеної суми коштів. Все залежатиме від людського фактору – рівня компетентності кожного конкретного митника та його здатності правильно тлумачити нову постанову.

Подібні кроки обов’язково мають обговорюватися із вітчизняними підприємцями, адже бізнес працює в умовах економічної кризи і вправі очікувати від держави підтримку. В даному випадку нові правила оформлення товарів на кордоні потребують компромісного рішення, напрацьованого в рамках відповідального конструктивного діалогу влади та бізнесу, тим паче, що обидві сторони зацікавлені в більшій прозорості митного регулювання.