Студенти УжНУ зіграли в недитячу гру

Україна продовжує лідирувати в Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 290 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз. Зважаючи на критичне становище в нашій країні, високий рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД та швидкі темпи його поширення, студенти-медики розпочали проект «Грою проти СНІДу».
До участі долучилося багато молоді, серед яких представники медичного, математичного, філологічного факультетів, факультету суспільних наук та факультету здоров’я людини.
Координатор акції Аліна Бігарь зазначає: «Студенти успішно пройшли гру. Це був весело проведений час, ми отримали масу позитивних емоцій, схвальних відгуків, ну й, звичайно, познайомилися з новими класними людьми.
Уважаю, що проект, який ми розпочали, нині є дуже актуальним. Він передбачає не тільки інформування про профілактику захворювання, способи його передачі та, власне, інформацію про життя з ВІЛ, а й торкається проблем небажаної вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом.
Попри те, що сучасні засоби масової інформації висвітлюють цю тему, люди у нас недостатньо інформовані, тож хочеться таким проектом охопити якомога більше молоді, адже ми, майбутні лікарі, бажаємо бачити в Україні здорову та обізнану націю».
Студенти поділилися на 3 команди, кожна з яких виконувала своєрідні квести. Учасники відповідали на їх запитання, грали у тематичні ігри.
Студентка філологічного факультету Мирослава Жабей ділиться враженнями від гри: «Організатори моделювали ситуації, які допомагали краще зрозуміти тих, хто хворіє на ВІЛ. Найбільше сподобалася гра на кшталт «Крокодила»: один з учасників показував слово за темою заходу, інші мали відгадати його. За кожне правильно вгадане поняття ведучі давали частинку пазлу. Для себе я зрозуміла, що кожен з нас завжди стоїть перед вибором, а від нього залежить наше здоров'я, часто й життя».
До теми
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»


До цієї новини немає коментарів