Невелике село Нижній Бистрий, розташоване між Хустом і Міжгір’ям, заховалося серед мальовничих гір, закуталося у своє розмірене життя і, здається, могло чути лише відгомін війни через екрани телевізорів і з новин. Тут не чутно повітряних тривог, але страх і розпач війни уже добре знають чи не всі місцеві: село прихистило у себе українців, які рятувалися від російських ракет і ворожих снарядів, втікали від жахів і жорстокості, і саме їхні очі, їхні серця принесли сюди – у гірське маленьке село – відчуття й розуміння, що таке пережити обстріли, втратити дім, залишити життя. Попри біль і втому, попри бажання прокинутися до 24 лютого, тут переселенці знайшли тепло сердець і – дім. Хтось тимчасовий, а хтось – уже більш-менш постійний. Гори дали сили відкрити нову сторінку: віддати дітей у школу, зіграти весілля, полюбити природу. Далі – почати відбудовувати життя.
20.10.2022, 15:44