На Закарпатті визначали найкращі вина

Фахівці дегустували тихі вина сортів «Рислінг», «Трамінер», «Піно», «Бастардо», «Ізабелла» та групи мускатних вин, вироблених українськими та іноземними підприємствами. Особливістю дегустації є комісійна закупка всіх зразків в роздрібних торгівельних мережах. Таким чином, оцінювалася продукція, що потрапляє безпосередньо до споживачів.
Центральна галузева дегустаційна комісія працює 2007 року, за цей час провела 20 виїзних засідань. Цього разу фахівці працювали на базі закарпатського підприємства «Чизай». Оцінювання проводили професіонали галузі з відповідною освітою та досвідом, які знають, яким параметрам має відповідати вино. Зразки будуть зазначені у Національному університеті харчових технологій, як ті, що рекомендуються.
За словами Володимира Кучеренка, генерального директора корпорації «Укрвинпром», на сьогодні державна підтримка в галузі виноградарства і виноробства, на жаль, є незначною. На підтримку всієї галузі сільського господарства на наступний рік з бюджету планують виділити 5,5 млрд. грн., невідомо, чи отримає фінансування виноробна галузь. «За результатами засідання ми зрозуміли: те, що завозиться, популяризується, не завжди є якісне. Ми маємо конкурувати на рівних умовах. Наша мета -- щоб українці споживали і знали, що в Україні є чудові вина, коньяки, шампанські вина, - зазначив Володимир Кучеренко. - Першочергово виноробна галузь очікує на системний розвиток і зрозумілу політику у напрямку визначення акцизних зборів, щоб була прогнозованість. Адже виноградна лоза дає урожай на 5-ий рік, необхідно системно підходити до розвитку галузі. Вже Китай вийшов на друге місце по насадженню виноградників, (на першому місці Іспанія), там розроблена національна програма розвитку культури виноробної продукції,
А в Україні ще немає навіть Дня виноградаря і винороба».
Михайло Агафонов, експерт Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром» розповів, що з кадастровими даними в Україні всього 44 тис. га виноградників (без урахування території Криму). «Це критична межа, після якої може наступити крах. Ми не забезпечимо підприємства своєю вітчизняною сировиною. Коли діяла програма підтримки садівництва та виноградарства ( фінансувалась за рахунок 1,5% з продажу міцних алкогольних напоїв), ми садили нові виноградники за новітніми технологіями на краплинному зрошенні. І це давало позитивні результати, вдалося призупинити падіння галузі і тримати площі на певному рівні. Як тільки припинилося фінансування, ще 300 га посадили після відміни програми, на наступний рік ще 100 га, а на сьогодні практично не садимо жодного гектару виноградника. Постраждали перш за все розсадники, які відновили свої потужності. Поки не відродимо програму державної підтримки, про розвиток виноградарства і виноробства не можна говорити.
Ми повинні мати щорічно 2 млрд. грн. підтримки. Це - оптимістичний мінімум. Натомість на наступний рік держава виділила 5,5 млрд. грн на все сільське господарство. Раніше уряд виділяв щорічно 12-15 млрд. на всі державні сільськогосподарські програми.
Для порівняння: в ЄС виділяється 5,3 млрд. євро тільки для рекламної підтримки». Володимир Фуркевич, експерт Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром» додав, що Дегустаційна комісія провела за ці роки 20 виїзних засідань на виноробних корпораціях, підприємствах. Було відібрано 1895 зразків тихих вин, ігристих, шампанських, коньяків, брендів. 18% з них - закордонні зразки з 26 країн світу. Знято з дегустації 143 зразків. Форма проведення дегустації –це три білих сорти винограду, три червоних, сорти найбільш поширені в Україні, технічні сорти.
«Всього на дегустацію 16-17 листопада закупили 55 зразків столових вин, вироблених з 14 вітчизняних підприємств і 21 зразок імпортних вин з 8-ми країн світу. Вітчизняні зразки у більшості одержали не меншу оцінку. ніж імпортні. Нам добре відомі з Німеччини, Франції, Італії. Іспанії, Португалії, США, інших країн. Певні зразки мають міцність 7,5 %, а подаються як вино виноградне», - прокоментував Володимир Фуркевич.
Анатолій Полосков, директор виноробного комплексу «Чизай» розповів, що завдяки програмі підтримки виноградарства у 2006 році підприємству вдалося висадити на 280 га по області майже 1110 тис саджанців. «Якби не було цієї програми, підприємство не змогло б отримати власну сировину, з якої виготовляється вино, - каже Анатолій Полосков. - Боротьба з колегами з-за кордону нерівна. Зокрема, всі комплектуючі виноробної галузі прив’язані до валюти. Якщо в ЄС є велика підтримка, то у нас нічого не залишилося. Треба постійно боротися за нашого споживача. Ми або ви живемо, або ні».
Володимир Гісем, генеральний директор корпорації «Закарпатсадвинпром», директор ОП «Ужгородський коньячний завод» підкреслив, що показником якості українського виноробного продукту має бути якісна промислова продукція, а не домашнє вино: «Зараз, наприклад, популярна тема кальвадосів. Колись завод у Руському Полі виробляв у рік 600 тис. декалітрів кальвадосу. Зараз дійшли до того, що проти всієї виноробної галузі здійснюється крупноекономічна диверсія. Замість наших вітчизняних плодоягідну продукцію постачають китайську та японську. Бо нашої нема.»
Едуард Городецький, голова правління ПрАТ «Одеський коньячний завод» додав, що один з локомотивів галузі виноградарства і виноробства – це коньячна галузь. Адже для 1 літру коньячного спирту треба 10 літрів вина. Він також зауважив, що необхідно законодавчо затвердити норму, щоб була доля українського спирту в коньяках була з українського винограду. Наразі окремі підприємства зловживають тим, що завозять
імпортну сировину і виробляють так званий коньяк України, що є профанацією.
Експерти також назвали ще одну причину, чому споживачі часто вибирають імпортне вино, при цьому часто нижчої якості, ніж українське. Немає виноробного бренду країни. Виробники, наприклад Чилі, Італії, Франції інших країн об’єднуються і пропагують вино свої країни. Часто споживач навіть не знає фірми, але орієнтується на те, що це чилійське, французьке, іспанське вино. «Важливо, щоб бренд «українське вино» знали у світі. Щоб знали, закарпатське- хороше вино».
Джерело: Ужгородський прес-клуб
До теми
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Маленькі бульбашки — велика діагностика: у Закарпатському кардіоцентрі виконують унікальне обстеження
- Морозний виклик: як лісівники на Закарпатті допомагають диким тваринам пережити зиму (ВІДЕО)
- Стало відомо, чи багато закарпатців вакцинуються від грипу
- Сьогодні – Велике свято Стрітення Господнє: дата та історія, чому потрібно запалити свічку
- Допомога дровами: на Закарпатті лісівники підтримали центр соціального обслуговування
- Герої без зброї: водій-рятувальник Ігор Чепа про готовність там, де складно, силу духу та історії з рятувального життя
- «Бограч-index» – січень 2026: за місяць ціни на продукти зросли на 6,4%
- На Закарпатті зростає захворюваність на грип та ГРВІ
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Замість окупації — опір: історія офіцера Нацгвардії
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»

До цієї новини немає коментарів