І до столу, і до душі - на екскурсії в ужгородському диво-саду

Потрапивши в диво-сад, зрозуміло, що кожне деревце – це плід любові людини й матінки-землі. Не глянувши власними очима, не можна повірити, що унікальні дерева ростуть і плодоносять тут, в Ужгороді, на господарстві пана Володимира. Невеличкий клаптик землі  подарував життя апельсинам, мандаринам, лимонам, хурмі, ківі, гранатам, інжиру, винограду та іншим деревам і кущам. Кожен плід хочеться обов’язково скуштувати, бо аромат стоїть такий, що аж паморочиться в голові. Господаря знають в Ужгороді й далеко за його межами. Він залюбки ділиться своїм досвідом, уміннями, саджанцями та плодами з усіма бажаючими. Пан Володимир завжди наголошує, що головне в цій справі – любов і невтомна праця, тоді й результати не змусять на себе довго чекати.

За покликанням чоловік – справжній селекціонер, утім працює завгоспом. Після роботи біжить в улюблений сад. На своє захоплення не шкодує ні сили, ні часу.

«Садівництвом я займаюся, відколи себе пам’ятаю. До прикладу, вирощуванням лимонів та мандаринів захопився ще до служби в армії. Потім, коли одружився, ми почали будуватися. Зрозуміло, на це були потрібні гроші, тож я став їздити по заробітках. Звідусіль, де бував, привозив собі щось цікавеньке. Якщо не насіння, то саджанець. Починав з кави, банана, цитрусових. Тож тепер зібрав чималу колекцію екзотичних рослин», – зазначив пан Володимир.

Під хурмою ламалися гілки

Розповідаючи, господар веде на хурмову алею. Хоча «плід богів» уже майже зібраний, та де-не-де на деревах ще залишився золотий урожай. Понад 20 років тому чоловік посадив у себе у дворі хурму сорту росіянка. З того часу не перестає експериментувати, висаджувати і прищеплювати все нові й нові дерева.

«На сьогодні в мене декілька сортів хурми: зенжимару, хіакумі, мідер, корольок, нікітська бордова, говерла та російська. Цьогорічний урожай був дуже багатим. Гілки просто ламалися від хурми. Частину зібраних плодів ми продали, решту залишили собі, пригостили всіх знайомих і друзів. Урожай збираю зазвичай до перших приморозків. Як правило, дозрілий плід стає м’яким, однак багато чого залежить від сорту. Наприклад, нікітська бордова готова до вживання, коли шкірка стає потрісканою і плямистою. На балконах чи в холодильнику плід може зберігатися близько місяця. Узагалі хурма – унікальний плід. З латинської її назва перекладається, як «їжа богів». Головне багатство хурми – це велика кількість бета-каротину, про що свідчить помаранчевий колір плоду. Цей рослинний пігмент допомагає зміцнити зір і зупиняє передчасне старіння».

Від винограду до ягід годжі

Та не хурмою єдиною… Від різноманіття екзотичних дерев на плантації пана Володимира розбігаються очі. Чоловік береться висаджувати буквально все. Як правильно прищеплювати й доглядати за екзотичними рослинами, вчився у знайомого селекціонера. Нині Володимир Пейк постійно читає пізнавальні статті про агрономію в Інтернеті, спілкується із селекціонерами, їздить на різноманітні виставки. Тож не дивно, що саджанці на фруктовій плантації чоловіка майже з усього світу. Щось привіз сам, щось знайомі.

«До прикладу, з Ханти-Мансійська я привіз морошку. Але виявилося, що цій рослинці потрібні великі морози, мінус 30–40°, аби вижити. Тому, на жаль, вона пропала», – розповідає Володимир Пейк.

Роблячи екскурсію своїм господарством, чоловік звертає мою увагу на грушу. На одному деревці прищеплено 22 різноманітних сортів цього фрукта. А за грушами видніється кизил, який скоро вже буде плодоносити.

«Дивіться, маю навіть кулястий персик, який обрізати не потрібно, – наголошує господар. – Цьогоріч на такому маленькому деревці було безліч плодів. Ще в мене 20 сортів винограду. Вага одного грона – від кілограма до трьох. Ви читали про ягоди годжі? Ось вони. Ця лікарська рослина використовується в традиційній китайській медицині протягом 2000 років для підвищення тривалості життя, поліпшення зору, поліпшення самопочуття та лікування головного болю».

Привернуло мою увагу й незвичне дерево з металевою годівничкою. Як виявилося, бананове. Оскільки банани ростуть не тільки як трав’яна рослина, але й на справжнісінькому дереві.

Не обійшлося в саду і без екзота, який останніми роками став на Закарпатті дуже популярним. Це ківі. Утім він виявився зовсім не звичний. Зверху лисий, а всередині червоний і солодкий-пресолодкий, навіть без присмаку кислого.

Не теплиця, а тропіки

Обійшовши алеї з деревами та кущами, ми спускаємося в невеличку теплицю, яку чоловік викопав власноруч. Усього два метри вглиб, прикрита звичайною клейонкою, а по боках утеплена пінопластом. Як то кажуть, усе геніальне дуже просте.

При температурі 5° за вікном у теплиці справжній рай –  25° тепла, і це без будь-якого опалення. У таких ужгородських тропіках спокійно ростуть різноманітні цитрусові: і апельсини, і грейпфрути, і лайми, і лимони.

Одні достигають, інші вже жовтіють на зелених гілочках. Зірвеш – і не може нанюхатися. Лимони плодоносять рясно двічі на рік: восени та навесні. Від цвітіння до збору – 8 місяців.

Ростуть у теплиці також авокадо, кінкан, фейхуа, гуава, мушмула, перелік цих рослин нескінченний.

Найцікавіше те, що деревце з диво-теплиці може купити кожен. Адже Володимир займається розведенням і продажем унікальних саджанців.

…Тож сповнені сонця й тепла дари південних країв можна отримати тут, на нашій землі, якщо дуже любиш її та віддаєш їй свою душу, працю й піклування. Маленьке захоплення може перетворитися на сенс вашого життя. Починаючи цю справу, мало хто думає про гроші, бо споглядання такого дива, коли з маленького зернятка виростає деревце, вартує більше за будь-які матеріальні статки. Отже, сміливо беріться за справу і нехай помаранчеві, зелені, червоні плоди розфарбовують у яскраві кольори ваші щоденні клопоти.

За матеріалами Карпатського об'єктиву

 

28 листопада 2016р.