Плоди - на продаж, шкарлупки - в котел: горіховий бізнес на Закарпатті

Горіхівнитво – справа доволі поширена в нашій області. Чимало родин у найскрутніші часи здають «жолуді Юпітера» перекупникам, які відвозять їх у інші міста чи навіть країни. Тож не дивно, що в приватному секторі кожен господар чи господиня намагаються посадити бодай одне горіхове дерево, пише zakarpatpost.net.

Багатолітня родинна традиція

Марія Вовчок із Нижнього Бистрого не уявляє свого саду без горіхів. Грецькі плоди смакувала ще в дитинстві, а тепер ними частує своїх трьох дітей та десятьох онуків.

-Пам’ятаю, у діда були величезні дерева на городі. Він завжди казав, що горіхи покращують пам’ять, навіть форму таку мають, як людський мозок. А ще у свіжих зернинах багато йоду, якого у нас, усіх закарпатців, хронічно не вистачає в організмі. Коли я почала самостійно куховарити, у сімейному меню з’явилося чимало «горіхових» страв – це і усіляка випічка, і десерти, і ґомбовці, і рулети, і навіть м’ясо та гриби, приправлені тертими горішками, – ділиться секретами жінка.

У господарстві пані Марії 12 горіхових дерев, з кожного з яких вона в середньому вона збирає до 60 кілограмів плодів, але запевняє, що далеко не кожен рік урожайний.

-Є таке, що горіхи у відро зібрати можна, але буває, що й кілька мішків вродить, – усміхається господиня. – На деревах середнього віку плодів найбільше, старі ж та молоді слабо плодоносять. Утім незабаром планую посадити ще з десяток саджанців, хай ростуть, у мене онучата також підростають. Хочеться закупити добре розрекламований сьогодні морозостійкий сорт «Ідеал», із якого можна зібрати втричі більше плодів.

Та найбільше радіють «царським плодам» ті, хто розраховує заробити на них хоч якусь «копійку», адже у наш скрутний час будь-який заробіток вважається хорошою альтернативою поповнення сімейного бюджету. Тож краяни нерідко продають потовчені плоди, вартість яких, як правило, збільшується перед великими релігійними святами.

Хустянин Василь Пилип займається прийомом горіхів і переконує, що у нього агропромисловий сезон триває цілий рік.

-Горіх – продукт, що, в принципі, не псується, але якість якого залежить від розміру, смаку, умов зберігання та від того, як його висушено. А це, у свою чергу, впливає, на ціну. Загалом на одному дереві можна заробити до 120 доларів, – стверджує чоловік. – Я, правда, у власному господарстві надаю перевагу більш екзотичним, низькорослим сортам, але маю й кілька звичайних, волоських дерев.

Між іншим, за нинішніх цін на газ пан Михайло радить використовувати лушпиння горіхів, як альтернативний вид опалення, замість дров.

-Маю вдома твердопаливний котел, тож усе, що горить, використовую для обігріву помешкання. До речі, у всьому світі з горіхового лушпиння роблять спеціальні паливні брикети, – ділиться знаннями винахідливий мешканець міста над Тисою. – Перепонки також можна спалювати, або ж використовувати  для приготування лікарської настоянки від багатьох недуг.

Також зазначається, що незважаючи на величезну популярність горіхів, у нашій області досі немає жодного підприємства, яке б займалося переробкою унікальних плодів. Тож більшість «золотих зернин» відправляються до європейських держав. Не дарма кажуть, що горіх цінний не тільки для здоров’я, але й для бізнесу.