Ізянські кролики Василя Скунзі - королівський вигляд з хитринкою в очах

Кролики – це не тільки цінне хутро…

Для Ізи тваринництво – нетрадиційне захоплення. У столиці лозоплетіння з діда-прадіда набагато популярнішим є плетіння кошиків та предметів інтер’єру з вербових гілок. Однак пан Василь про строкату колекцію милих пухнастиків мріяв з дитинства. Правда, втілити бажання в життя вдалося зовсім недавно.

-Наразі маю тільки 35 кроликів. Було й набагато більше. Утримую 10 рідкісних порід. Зазначу, що придбати породистого кролика – задоволення не з дешевих. Скажімо, віденський білий коштує від 60 євро. Є й дорожчі, є й дешевші. Утримання ж теж потребує певних фінансових витрат. Хоча не можу сказати, що мої підопічні дуже вибагливі в їжі, – ділиться знаннями фермер. – Однак для розведення одного вуханя замало. Слід одразу купувати пару. Крім того, треба вчасно проводити вакцинацію, аби тварини не хворіли.

Усі красені ізянського любителя вуханів мають родовід, клеймо, відповідні документи. Господар їздить із ними на виставки як у межах України, так і за кордоном. Між іншим, кролярство Василь Скунзя не вважає засобом заробітку, радше незвичне хобі є справою для душі, адже милі пухнасті створіння справді вражають миролюбством і є абсолютно безпечними тваринами для малечі.

-Мій 2,5-річний син Єфим дуже любить бавитись із кроликами. Вже навіть пробує допомагати в господарстві. Однак найбільше підтримує мене дружина Мар’яна, яка є справжньою помічницею у всіх справах. До речі, батьки теж поділяли моє хобі. У нас і раніше були вухані, проте безпородні, – зауважує чоловік.

Який же кролик без моркви?

Хоча в лісі морква і не росте, однак героями всіх дитячих казок та мультфільмів є вухані з морковкою у лапках. Тож чи дійсно домашні пухнастики так полюбляють цей вітамінний овоч?

-Кролики – тварини невибагливі, утримувати їх нескладно, але догляд за ними, безумовно, потрібен. Кормлю їх двічі на добу. Їдять  вони і траву, і сіно, й солому, і гілочки дерев, і кабачки, і кормову капусту, й буряки, проте найулюбленішими ласощами справді є морква та яблука. Важливо, аби тваринки мали доступ до свіжої води. Крім того, у їхніх «будиночках» завжди має бути чисто, – каже господар.

До речі, усі підопічні пана Василя живуть у великих просторих вольєрах, адже в звичайну клітку гігантські кролики просто не поміщаються. Важать диво-тварини у середньому 10 кілограмів, однак власник чудернацьких вуханів усе ж радить не перегодовувати тварин, щоб у них не було розладів травлення.

Племінну роботу ізянський фермер також радить організовувати розумно і раціонально, не змішуючи між собою види і підвиди, аби зберегти чисті гени. У свою чергу, зі слів пана Василя, кролики можуть народжувати до 10-12 малюків 3-4 рази на рік. Як запевняє фермер, самиці є добрими мамами і дбають про потомство, утім, щоб вони прийняли чужих «дитинчат», їх потрібно обманювати… Загалом про своїх красенів у пухнастих «кожушках» ґазда може розповідати годинами, адже кожна тваринка має власний характер…

Про таких, як Василь Скунзя в народі кажуть: справжній хазяїн. Його вухатих велетнів навіть кроликами важко назвати. Чисте білосніжне хутро, довжелезні вуха, блакитні очі з «цікавинкою»… Насолоджуючись спогляданням «пухнастої» краси, так і хочеться погладити цих милих лякливих, але досить «комунікабельних» і рухливих створінь. Не дарма, здається, існує припущення, що кролі колись були улюбленими домашніми тваринами монархів… У крайньому разі, доглянуті підопічні ізянського фермера мають дійсно королівський вигляд.

zakarpatpost.net