Свято народження Христа в історії і православній релігії

Згідно з Євангелієм Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету в його нареченої Марії, які прибули до Віфлеєму для участі в перепису населення. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, де й народився Іісус.

У перші два століття нашої ери не були відомі точні дата і рік коли народився Іісус з Назарета. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме він народився, і різними групами християн Різдво відзначалось по-різному - на Заході то 20 травня, то 25 березня, в день початку весни. Пізніше теологи виходили з того, що оскільки творення світу закінчилось в день весняного рівнодення (кінець березня), то і діва Марія зачала сина Божого в цей день і могла його народити через дев'ять місяців, тобто в кінці грудня.

На Сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня, тобто свято поєднувало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового на Сході зіграв святий Йоан Золотоустий, під впливом якого святий Григорій Богослов запровадив це свято у Константинополі. Після 312 року, коли римський імператор Костянтин I проголосив християнство державною релігією, святкування Різдва з Риму почало поширюватись на північ і захід Європи, доповнюючись іншими традиціями, наприклад, наряджанням ялинок, запозиченим у германських племен, і отриманням подарунків від святого Миколая, покровителя дітей.

Офіційно дата 25 грудня була затверджена на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році, а в 438 році в кодексі імператора Теодосія зявився закон про про загальне святкування свята Різдва Христового. Більшість дослідників схиляються до того, що Різдво стало християнським еквівалентом популярного в Римі язичницького свята Сатурна, яке закінчувалось у день зимового сонцестояння, коли починалось збільшення тривалості дня. Тим не менш у Єрусалимі Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 року.

У 525 році папський архіваріус Діонісій Малий за дорученням папи римського Іоанна I розробив нову систему літочислення - відмовившись від тодішнього літочислення, розпочатого від першого року правління жорстокого гонителя християн римського імператора Діоклетіана, він запропонував нову систему рахунки років від Різдва Христового, виходячи з того, що Ісус воскрес 25 березня на 31-й рік свого життя. І хоча, як було встановлено пізніше, Діонісій помилився на кілька років, з VIII століття лічба років від Різдва Христового поширилась Європою.

Сьогодні в ніч з 24 на 25 грудня Різдво святкують Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи Константинопольську, Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку церкви. Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська православні церкви, усі Українські православні церкви, а також Українська греко-католицька церква святкують Різдво в ніч на 7 січня, що відповідає 25 грудня за старим Юліанським календарем, а Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім.

За матеріалами видання Цей день в історії

 

 

07 січня 2017р.