Міс Ужгород Ольга Дітріх: любов до собак і фотографії

Саме ці тварини вивели Ольгу на той шлях, яким вона йде нині, зробили з неї професійного і відомого у кінологічних колах фотографа-анімаліста. Що потрібно фотографу для того, аби навчитися знімкувати тварин – про це розповіла Ольга Дітріх.

"Фотографувати я почала ще в дитинстві, – розповідає Ольга. – Навчав мене старший брат, котрий захоплювався фотографуванням. Але донедавна я фотографувала лише для себе, причому більше пейзажі. Все в моєму житті змінили собаки і кінологічні виставки. У кінологію я прийшла зі своєю найстаршою собакою – німецькою вівчаркою Клайном. Потім, у 2006-му, у мене з'явився чудовий доберман Максим. Коли почала з ним їздити на виставки, зацікавилася анатомією собак, почала її вивчати, а отримані знання використовувала у фотографії. Так і почалося: фотосесії на виставках, екстер'єрні зйомки, художні".

Зараз ці собаки на виставки вже не їздять, але Ольга на зміну їм підготувала іншого чемпіона – пінчера Юпітера. Він у неї – справжня суперзірка, має дуже багато престижних нагород, надзвичайно любить виступати, фотографуватися. Ще один породистий вихованець Ольги – різеншнауцер Степан: добрий, веселий молодий пес, котрий просто обожнює дітей. Історія його імені – смішна і патріотична. Народився він у вже окупанованому Сімферополі і ще малям, коли цуцикам роздавали кольорові нашийники, отримав жовто-блакитний нашийник. За це власники його жартома почали називати "бандерівцем", "Бандерою", і вже від імені Степана Бандери за ним закріпилася кличка Степан, Степашка. Коли Ольга купила цього цуцика, спершу пробувала підібрати йому інше ім'я. Але врешті так і залишила бородатого красеня Степашку Степаном.

Нині собаки супроводжують Ольгу на всі виставки і фотосесії. Залишити їх більше ніж на чотири години вона не може. Степан навіть допомагає під час фотосесій. Наприклад, якщо собака, якого потрібно сфотографувати, млявий, втомився або не в настрої, Ольга дає своєму Степашці іграшку чи їжу. Степан радіє так, що і герой фотосесії заводиться, стає рухливим і веселим. Це – один із робочих "секретів" Ольги, яких, до слова, є чимало.

"Я не дуже люблю працювати з людьми, бо вони перед кадром намагаються видавити із себе емоцію. Із собаками все по-іншому, їхні емоції – щирі. Собаки вміють і посміхатися, і дивуватися, і соромитися – треба лише зробити так, аби вони проявили ці емоції. Я добре знаюся на психології собак, тому мені з ними працювати дуже легко.

Перед фотосесією ми з собакою знайомимося, кілька хвилин граємося, вивчаємо один одного. Я одразу розумію, якого типу ця собака, що вона більше всього любить. Хтось найкраще реагує на їжу, хтось – на іграшку, хтось – на господаря, хтось – на звуки. Коли я працюю, весь простір навколо мене зайнятий іграшками, їжею, пищалками різними. В процесі я ними постійно користуюся, аби привернути увагу собаки. Мушу визнати, це складно: і пса розважати, і за світлом слідкувати, і власне фотографувати. Є такі тварини, які й секунди не можуть спокійно встояти. На таких фотосесіях можна і тисячу кадрів зробити, аби було з чого обрати.

Особливо важко буває відпрацювати екстер'єрні фотосесії. Це особливий вид зйомок, під час яких ми маємо показати анатомічну довершеність собаки. Це – своєрідна реклама, наприклад, переможця змагань чи претендента на племінний розвиток. Пересічній людині такого роду фотографії нічого не скажуть, але фахівець одразу визначить, наскільки правильною є будова собаки, або які вона має недоліки. Саме тому, як і в будь-якій рекламі, моїм завданням є зробити такі світлини, які би максимально показали сильні сторони собаки і приховали її огріхи. Це як з не дуже гарною дівчиною: так у неї вуха стирчать, а поверни її трохи – і на фото красуня.

У екстер'єрній зйомці є свої правила. Собаку потрібно виставити у чіткі пози, а фотограф мусить перебувати з нею на одному рівні. Тобто, якщо песик маленький, а я фотографую його на виставці під час виступу, то доводиться працювати і лежачи", – сміється Ольга.

Нині вона їздить на запрошення власників собак по всій Україні та Європі. Каже, до слова, що українські собаководи своїми вихованцями славляться на весь світ. Найдалі по роботі їздила у Марокко. Туди її запросив власник елітних коней, котрому настільки сподобалися художні роботи Ольги, що він захотів мати вдома фото своїх коней у такому ж стилі. Запрошували нашу Ольгу і до Китаю, однак туди вона не поїхала принципово – на знак протесту проти традиційного фестивалю собачого м'яса, під час якого в провінції Юлінь вбивають, готують, а потім з'їдають більше десяти тисяч псів.

Майже усі фотографії, які робить для замовників Ольга Дітріх, стають їхньою власністю і оприлюднювати їх вона не має права. Тому нині в якості презентації власних робіт найчастіше використовує світлини зі своїми ж вихованцями, або ж ті, які дозволили оприлюднювати власники. За роки роботи Ользі вдалося виробити власний стиль, який її клієнти частіше за все називають "казковим". Секрет – у використанні м'яких кольорів та злегка розмитих ліній, коли складається враження, що тварини і люди перебувають у якомусь чарівному лісі. Такий ефект вона досягає завдяки старій оптиці, з якою дуже любить працювати, та художній обробці світлин. Ольга каже, що багато чого у фотографуванні і обробці світлин навчилася сама, методом власних спроб і помилок. Та при цьому дуже вдячна людям, котрі допомагали їй цінними порадами і підтримували у навчанні.

Попереду у талановитої дівчини ще дуже багато творчих планів. Зараз вона освоює дрон, планує знімати кліпи за участі собачих суперзірок. А влітку обіцяє презентувати цікавий календар із власними світлинами. У головній ролі там будуть улюблені собаки Ольги Дітріх і звичайні ужгородці, котрі люблять тварин.

За матеріалами Тетяни ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"       

  Надіслати другу