Юна ужгородка розповіла як зуміла стати найсильнішою дівчиною країни

–  Вікторіє, багато дівчат у спорті вибирають танці, художню гімнастику, великий теніс, плавання або ж якісь ігрові види. Цікаво, а ти чому вирішила зайнятися нестандартним для прекрасної половини людства підніманням штанги?

– Я, як і більшість моїх однолітків, займалася танцями, згодом мамі порекомендували записати мене в секцію з пауерліфтингу. Спочатку з пересторогою до цього поставилася, адже я дівчина, але все ж вирішила спробувати себе в цьому виді. Прийшла на тренування, й одразу сподобалося, тим паче, в нас хороший колектив і тренер – Андрій Андрійович Федорішко. Після цього ще певний період поєднувала танці з пауерліфтингом, але потім вирішила сконцентруватися на останньому – і одразу ж прийшов результат. 

– Шлях до чемпіонського титулу був довгим?

– Півтора року тренувань. У минулому стала чемпіонкою Ужгорода в триборстві, потім перемогла в чемпіонаті області в класичному жимі лежачи, а на дебютному для мене чемпіонаті країни виборола свою першу золоту медаль.

– Які завдання ставиш перед собою на найближчу перспективу після такого феєричного успіху?

– Звісно, не буду зупинятися, продовжуватиму наполегливо тренуватися. Хочу боротися за медалі на чемпіонатах світу та Європи.

– Як ставляться однокласники до твоїх занять пауерліфтингом?

– Спочатку дивувалися та вмовляли мене кинути займатися цим «нежіночим» видом спорту, розповідали «байки» про його шкідливість для дівчат. Але вже після перших успіхів поступово змінили критику на повагу.

– Інтенсивні заняття та участь у різних змаганнях не заважають навчальному процесу?

– В цьому плані в мене все гаразд, хоча інколи буває, коли після виснажливого тренування вже ліньки братися за домашні завдання. Тоді доводиться доробляти їх під час перерв у школі за допомогою однокласників.

– Що б хотіла побажати дівчатам, які вирішили займатися пауерліфтингом?

– Не лякайтеся цього виду спорту, але ним слід займатися під керівництвом кваліфікованого тренера. Обов’язково треба ставити перед собою великі цілі натхненно працювати, й успіх неодмінно прийде.

Роман СЕНИШИН