У старовинному парку в Ужгороді живі ще дерева, висаджені графами Другетами

Закарпатський тележурналіст Олександр Герешко продемонстрував фотографії з архіву Зкаарпатського телебачення, на яких зображено елементи парку Підзамковий. У 70 роки минулого століття - парк Горького.

Це зараз ужгородці вже звикли до нової назви парку Підзамковий і до його нехитрих атракціонів. А тут ще є дерева, висаджені Другеттами. А при радянській окупації парк називався імені Горького. І був він улюбленим містом відпочинку ужгородців.

Сайт ПроЗак пропонує допис закарпатського тележурналіста Олександра Герешка.

"Найстаріший ужгородський парк Підзамковий, в часи, коли називався ім.Горького. В цьому парку пройшло все моє дитинство. В три роки я втік звідти від батьків і самостійно прийшов додому майже під Шахту. Добре пам'ятаю парк. Це був цілий комплекс відпочинку. Хто хотів попрацювати - велосипедами відвозив килими на річку біля парку. Там, де станція дитячої залізниці була невелика запруда і вище неї купалися. Ближче до електростанції на перекатах чистили килими. Те місце звалося "теплушка". Це тому, що ще працювала станція і спускала в річку теплу воду. Не одне покоління ужгородців провело тут найкращі часи свого відпочинку.

В парку було кілька атракціонів. Вони почали з’являтися у 70-х. Велика карусель. Качелі-човни. Басейн працював і для спортсменів і для ужгородців, як пляж. Як і стадіон, він був на балансі машзаводу, потужного підприємства союзного значення. Гріти воду почали там пізніше.

Поруч зі стадіоном була забетонована «гоночна траса» для педальних дитячих автомобільчиків, кільце. Біля басейну стояли столи для тих, хто грав тут у доміно, шашки, шахи. Таких було дуже багато.

Танцювальний майданчик працював вихідними днями. Обов’язково живий оркестр.

Поруч працював справжній ужгородський зоопарк. Тут жили бурий ведмідь, олені, косулі, лиси, вовки, орли, барсуки, зайці.

Біля стадіону працювали павільйони, де можна було перекусити, попити напої. Були й бювети з питною водою.

На вході парку зустрічав бездоганний розарій, як при королівських палацах. Дерева були величезні, густі і багато. Грунтові посипані доріжки, завжди сухенькі. Що таке сміття можна було побачити, лише зазирнувши у численні кам’яні сміттєві урни.

Відпочивав в ті роки в парку практично весь Ужгород.

Типова для радянських "парков культуры и отдыха" естрада.

На ній постійно у неділю (суботи були робочі) з ранку до пізнього вечора йшли концерти, конкурси, вікторини. Виступали і художні колективи і самі ужгородці. Зверху спускали екран, "в залі" ставили кінопроектор і крутили фільми. Все це безкоштовно. А які живі оркестри були! Музиканти європейського міста на совковій сцені :) Контраст. Тут можна було послухати і джаз. Дуже непоганий. Культура духової музики була тоді надзвичайно висока. Мова про 60-ті роки".

Фото з архіву Закарпатської студії телебачення.