Чи справді так багато громад Закарпаття є самодостатніми?

Керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг проаналізував роботу на Рівненщині, а потім зупинився на досвіді Закарпаття.

-    Роботу новостворених об'єднаних територіальних громад у публічному просторі часто супроводжують не повідомлення про успішні напрацювання, а корупційні скандали навколо непрозорого витрачання бюджетних коштів. І дійшли висновку, що такі інформаційні підсумки роботи ОТГ підривають довіру до ефективності реформи. Разом із тим інструменти громадського контролю за роботою рад ОТГ не використовують повною мірою ні громадські активісти, ні місцева влада. Натомість їх  впровадження зможе зробити роботу місцевих рад не тільки прозорішою,  а й результативнішою. 

У рамках дослідження «Публічність і відкритість об'єднаних територіальних громад на Рівненщині та Закарпатті», «Антикорупційний моніторинг» спільного з ГО «Центр закарпатських розслідувань» проаналізувала роботу 9 ОТГ.  Для оцінки відібрали громади, які відрізняються за часом створення, чисельністю населення, загальною кількістю населених пунктів, рівнем доходу бюджету, що дозволило зробити широкий зріз проблематики щодо прозорості та публічності роботи ОТГ.

Роботу об'єднаних територіальних громад оцінювали за 27 критеріями, у кожному з них ОТГ отримала оцінку – «відмінно»,  «задовільно», «незадовільно». Крім того кожна громада отримала загальну оцінку прозорості та публічності.  Дослідження дозволило виявити типові проблеми та недоопрацювання у публічній роботі громад.

За результатами дослідження громадська організація «Антикорупційний моніторинг» сформувала перелік рекомендацій для збільшення прозорості роботи об’єднаних територіальних громад, які й продемонструвала журналістам.

Окремо на проблематиці утворення об’єднаних територіальних громад зупинився голова ГО Завтра на Закарпатті Павло Білецький.

-   Більшість громад не дотримуються норм закону «Про доступ до публічної інформації» - не публікують на офіційному сайті всі рішення місцевої ради та виконавчого комітету, інформацію про генеральні плани, наявність земельних ділянок.  Також громади значно відстають у підключенні до електронних публічних сервісів контролю за прозорістю роботи влади, особливо у сільській місцевості.

До розмови приєднався  онлайн і народний депутат України Остап Єднак, який поділився баченням об’єднавчих процесів на загальноукраїнському рівні.

Найточніше ситуацію на Закарпатті змалював Іван Дем'янчук, регіональний представник відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування нашого краю.

-         Той факт, що на початок березня 2017 року у Закарпатській області є всього три ОТГ пояснюється , в основному, небажанням обласної влади відпускати з під свого впливу у «вільне плавання» окремі території області. Оскільки після створення ОТГ співпрацюють безпосередньо з держбюджетом, і стають вільними у прийнятті рішень від вказівок РДА та ОДА. Тому, близько 5-6 потенційних громад було знищено ще на початку їх формування шляхом не надання їм висновків з ОДА про спроможність до об’єднання та відповідної документації — небажання окремих сільських голів віддавати владу у руки одного голови громади. Адже після створення ОТГ, всі кандидати йдуть на вибори і ризикують втратити свої посади.

Також не варто забувати про самодостатність багатьох громад Закарпаття. А там, де є слабі громади, вони воліють і далі залежати від району, ніж ризикувати, стаючи на самостійний шлях розвитку, пише ІА ЗІДО.

Втім, на Закарпатті не все так погано. Стосовно публічності, то, за оцінкою, Івана Дем’янчука, усі три аналізовані ОТГ намагаються дотримуватися публічності у роботі. Особливо виділяє Вільховецьку та Тячівську громади, які мають власні сайти, публікують порядок денний сесії, підключені до сервісів «Розумне місто» і «Розумне село», здійснюють закупівлі через систему «Прозоро», мають опубліковані декларації про доходи керівництва громади тощо. Не слід  також забувати, що наші ОТГ – молоді, створені не давно, тож недоліки у роботі ще встигнуть виправити.