Діти з Донеччини на Закарпатті: емоціям та враженням немає меж

Замість густозаселених районів – поодинокі будинки у горах, де між сусідами – від 3 до 20 км лісу, а замість багатоповерхівок – височенні сосни. Юні мешканці з прифронтових Гранітного, Мар’їнки, Красногорівки, Чермалика, Авдіївки, учасники «Ліги майбутніх поліцейських», діти, яким разом з батьками-поліцейськими довелося виїхати з окупованих терористами населених пунктів, провели свій перший день у горах, який був присвячений знайомству із Міжгір’ям.

 

Для цього мандрівники з Донеччини вирушили до села Колочава та відвідали музей «Старе село». Та щоб дістатися пункту призначення, школярі подолали три гірські перевали – Воловецький, Міжгірський та Синевірський. Таким чином діти опинилися на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря, де перед ними розкинулися полонини, а внизу помістилися невеличкі села, які здавалися ще меншими у порівнянні з нерухомими величними горами.

Після подорожі по серпантину підлітки опинилися у селі Колочава, де завітали у музей. Школа, де навчалися юні мешканці Закарпаття у XIX столітті, парильня, хата голови села, старовинний потяг на колочавській вузькоколійці – діти переходили від однієї хати до іншої та не приховували свого здивування від звичаїв та життя тих часів.

 

Але більш за все молоді запам’яталася школа, куди ходити всім було необов’язково. А вразив так званий будинок жандармів, де розміщувалися тогочасні поліцейські, та «ізолятор тимчасового тримання», де перебували ув’язнені. Роздивляючись побут жандармів, дізнаючись про звичай та порядок тих часів, школярі не могли не порівняти їх із сучасними поліцейськими. І зізналися, що поліцейські, яких вони знають особисто, їм подобаються набагато більше закарпатських жандармів, які працювали 100 років тому.

 

- Мені дуже подобається, коли розповідають, як раніше жили люди, які були звичаї, закони. Більш за все запам’яталася школа, дуже цікаво, яким раніше було навчання, - розповідає 15-річна Настя з Красногорівки. Її подругу Валерію також зацікавили старинна школа, але найбільше все ж таки стали до душі природа та краєвид.

- Було дуже цікаво, ми побачили побут, який був раніше на Закарпатті, як жили люди, як вони проводили дозвілля. Також сподобався потяг: було цікаво дізнатися, як раніше їздили люди, та в якісь мірі порівняти із теперішнім часом, - ділиться учасник маріупольської «Ліги майбутніх поліцейських» Павло.

Після мандрівники вирушили до реабілітаційного центру бурих ведмедів у Національному природному парку «Синевір». Тут сьогодні живе 21 ведмідь – загалом це косолапі, які все своє життя «працювали» у цирках. Тут є 30-річні старожили і зовсім молоді ведмеді, які потрапили сюди, бо мають проблеми зі здоров’ям.

А вже ввечері по поверненню до центру діти Донеччини та діти Рахівщини влаштували спільне свято до Міжнародного Дня землі. Школярі обговорили проблеми, які сьогодні виникають перед планетою, подивилися відео про те, якою Земля була раніше, та необхідності її збереження та піклування про неї. А після кожен з юних відпочиваючих центру написав свої побажання Землі на блакитній кульці, яка символізувала нашу планету. Серед них – мир, любов та злагода.

Нагадаємо, діти Донеччини вирушили до Закарпаття за ініціативою заступника голови Нацполіції, очільника поліції Донецької області В’ячеслава Аброськіна та голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля у рамках проекту «Схід та Захід разом».

 

zak-kor.net

 

23 квітня 2017р.