На Міжгірщині є форелева ферма, де щодня туристам ловлять 40 кілограмів форелі

Про це розповів власник ферми Володимир Дзюба. Чоловік родом з Вінниччини, єдиний в Україні створив природну форелеву ферму. Вода в басейни тече з гірської річки, тому має приблизно однакову температуру влітку і взимку. Через це форель дуже смачна.

“Туристів дуже багато. Влітку записуються в чергу за 2-3 дні наперед. За раз ловлять до 2 кілограмів риби. Коли починав, працював з ресторанами й кафе. Тепер продаю рибу лише туристам”,- каже Володимир.

Туристам роздає вудочки, ті мусять спіймати рибину. Потім господар її чистить та смажить на мангалі.
“В нас були на дегустації французи, німці, австрійці. Всі сказали, що риба дуже смачна”, – додає господар.
Кілограм форелі коштує 250 гривень. На мангалі також готують картоплю “по-вінницьки” з часником та травами.

“Колись був у цьому селі на екскурсії. Мені так сподобалась природа, і форель. Що загорівся й собі щось подібне зробити. У справу вклав дуже багато. Та й справа не окупиться одразу. За рік форель виростає на 40 грамів. Треба чекати 5 років аби дійшла до товарного вигляду. Лише тодіі почне давати прибуток. Але в мене ризикове господарство. Якоїсь весни піднялася повінь і в річку змило кілька басейнів риби. А коли йде велика вода нічого вдіяти не зможеш”, – додав Володимир Дзюба.

У Володимира ферма збудована за американським проектом. Каже форель можна розводити будь – де, але вона не буде такою смачною і не є такою популярною в інших областях України, пише gazeta.ua.

“За 100 тисяч доларів можна зробити ферму, яка буде штучно охолоджуватись та наповнюватись киснем. В мене знайомі відкрили ферму на Вінниччині, але проект не пішов. Вінницькі люди знають карась, короп, товсто лоб. Аби запустити подібний проект треба багато вкласти в рекламу, розкрутку місця”.

Валентина Мураховська
До теми
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею

До цієї новини немає коментарів