Витинанка від знаної ужгородської художниці

Емма Левадська — член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, знаний педагог. Вважає, що витинанки набувають усе новітніших напрямів, її принципи беруть за основу художники-професіонали в сучасних друкарнях.

   — Призабуту витинанку треба обов’язково впроваджувати в школах і коледжах, — вважає Е.Левадська. — Адже час не стоїть на місці. Жанр уже освоює в інших регіонах нові матеріали — тканину, шкіру, навіть метал. Хоча все починалося з картону та паперу, над якими працювали ножиці та скальпель. Тому й називали витинанку паперовою графікою. Хоча ще на давніх кожухах, кептариках зображення за зарактером виконання були тими ж таки витинанками. На щастя, за останній час методика роботи над цим непростим жанром почала використовуватися в художніх інститутах на уроках композиції. Сприяє цьому процесу і Трипільська орнаменталістика, нове вивчення національних джерел. Адже на наших теренах була найдавніша цивілізація Землі. Древній Єгипет нам у внуки годиться.

   — А як приходять теми? — запитую.

   — Як і гроші — несподівано, — сміється пані Емма. — Ідеш по вулиці, побачив щось незвичне, придивився — бачиш готову витинанку. Враження від моментів довкілля бувають деколи настільки сильні, що робиш свій твір відразу, не вдаючись до паперового малюнка. А інколи довго готуєшся, малюєш, підправляєш. Зараз готуюся до тематичних сюжетних робіт сценічного характеру та книжкової графіки.

   До речі, в інших регіонах України даний жанр — у фаворі. На Вінничині вже учетверте проводиться всеукраїнське свято народного мистецтва "Українські витинанки". В ньому брали участь 45 майстрів з усієї України. В тому числі й Е.Р.Левадська.

Перші витинанки зі шкіри й тканини з’явилися на національних теренах ще в тринадцятому столітті. Аплікаціями полбляв займатися з відомих класиків маестро Рубенс.

   — А в Закарпатті, особливо у найвіддаленіших селах, — пише Е.Левадська в одній зі своїх мистецтвознавчих статей, — не лише вишивкою, але й витинанками прикрашали божники та мисники. Основними мотивами тих витинанок були птахи, квіти, дерево життя, хрести, постаті людей та ангелів.

Наразі в Україні витинанками серйозно займаються члени Національної спілки художників України Андрій Пушкарьов, Василь Корчинський, Микола Теліженко, Марія Руденко, Тарас Крамаренко, Ірина Кузьменко, Надія Гуцуляк та інші.

Виставка в бібліотеці говорить про головну спрямованість своєю назвою — «Витинанки Емми Левадської. Літературні мотиви». Чудові роботи до поезії Ліни Костенко — улюбленої авторки нашої мисткині, а також «Мій дідух», «Повій, вітре, на Вкраїну», «Гомін предків», «Горлиці».

Василь ЗУБАЧ.