Конкурс на кращий проект пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років в Ужгороді оголосять заново

Оголосили конкурс на початку квітня з оприлюдненням умов у офіційних ЗМІ краю. Протягом майже півтора місяця всі охочі професійні скульптори могли надати пропозиції щодо вигляду майбутнього пам’ятника. Зрештою, такою нагодою скористалися троє авторів, імена яких задля об’єктивної оцінки проектів донині не розголошувалися. Та зараз, по завершенні конкурсу, стало відомо: це – Василь Заляско (Львів), Богдан Корж (Ужгород) та Іван Дем’ян (Хуст), котрий надав для конкурсу два проекти.
Перше знайомство з проектами учасників конкурсу відбулося 25 травня під час публічної презентації в атріумі. Тоді члени журі, вказавши на переваги та недоліки кожної з робіт, дали авторам місяць на доопрацювання. Нині ж проекти представили повторно.
Журі працювало в такому складі: голова Закарпатської обласної організації Національної спілки архітекторів України Владислав Ганзел, член Національної спілки архітекторів України, заслужений художник України Степан Шолтес, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України, народний художник України Борис Кузьма, голова секції скульптури Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України Василь Олашин, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі, заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак – під головуванням начальника управління культури облдержадміністрації Вікторії Фролової.
Окрім того, конкурсну комісію склали: головний спеціаліст управління культури облдержадміністрації Томаш Сопко, провідний фахівець методичного кабінету при управлінні культури облдержадміністрації Владислава Рішко та начальник управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Олег Боршовський.
Після огляду робіт відбулося обговорення, у результаті якого фахівці дійшли до висновку: попри поодинокі художні знахідки, все ж жоден із учасників не впорався із завданням конкурсу в цілому.
Згідно з умовами, авторам належало відобразити важливу історичну подію в житті України засобами монументальної пластики на високому художньому рівні та з урахуванням особливостей навколишнього середовища, зокрема, масштабів, простору, ландшафту й архітектурного ансамблю на місці встановлення майбутнього пам'ятника – пл.Народна, 2 (біля будівлі медичного факультету УжНУ).
Більшість зауважень стосувалися саме невдалого вписання пам’ятного знаку в архітектурний контекст: окремі роботи, на думку фахівців, були б занадто громіздкими й візуально обтяжували б площу Народну, деяким – забракло "оглядовості", можливості споглядати пам’ятник із різних сторін (а це зумовлено його розташуванням). Вимагають доопрацювання і пропозиції щодо облагородження власне скверу, в якому плановано встановити пам’ятник. Що ж до змісту і стилістики – члени журі піддали критиці як сюжетну перевантаженість композицій, так і більш лаконічні образи, в яких, однак, не простежується чіткий зв'язок із темою Голодомору.
Відтак, відкритій конкурс на найкращий ескізний проект пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років одноголосно визнано таким, що відбувся, проте не визначив переможців. За рішенням журі, зусилля учасників конкурсу винагородять заохочувальними преміями в розмірі 3 тисяч гривень.
Натомість, конкурс днями оголосять заново. Цього разу на розробку проектів автори матимуть удвічі більше часу – майже три місяці. (Про початок і умови конкурсу буде повідомлено додатково).
"Тема – занадто серйозна, та й пам’ятник, віриться, встановлять не на дні, а на століття, тож легковажити – неприпустимо. Відповідно, конкурс триватиме, допоки не з’явиться гідний проект", – резюмували в журі.
Джерело: Управління культури Закарпатської ОДА














До теми
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- Безоплатне навчання клінерок триває в Ужгороді: відкрита реєстрація
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея

До цієї новини немає коментарів