Які тести ЗНО-2017 далися випускникам легко, а над якими їм довелося добряче "попотіти"

"Слово і Діло" з′ясувало, в яких тестах випускники показали кращі результати, а які виявилися для них найскладнішими.
Загальна кількість учнів, які пішли на основну сесію ЗНО цього року, становила майже 240 тисяч – саме стільки школярів мали складати тест з української мови та літератури, який є обов'язковим для всіх учнів українських шкіл.
При цьому результати ЗНО показали, що рідну мову та літературу нинішні випускники знають цілком пристойно – менше порогового бала на тестуванні набрали лише 7,6 % учасників.
Серед найпопулярніших предметів на ЗНО в 2017 році були історія України, яку пішли складати понад 180 тисяч осіб, математика – 113 тисяч, біологія – 89 тисяч, англійська – майже 84 тисячі та географія, іспит з якої здавали 73 тисячі учнів.
Значно меншою популярністю у школярів користувалися фізика й хімія – ці два предмети пішли складати 26 і 24 тисячі випускників відповідно.
Ще менша кількість майбутніх абітурієнтів вирішили складати російську мову – таких нарахували 3,3 тисячі осіб. Німецьку мову цьогоріч складали 2,5 тисячі осіб.
Щодо результатів тестів, то найменше "завалювали" тестування цього року з уже згаданих української мови та літератури – 7,6 %, а також географії – 9 %.

Варто зазначити, що за останні два роки частка провалених тестувань із географії зросла: в 2016 році з цим тестом не впоралися лише 5% випускників.
Найскладнішими для українських школярів традиційно є тести з фізики, хімії та математики.
Так, цьогоріч фізику успішно "завалили" майже чверть усіх учасників тестування – 23 %. Майже така ж ситуація була в 2015 році, а ось у 2016-му фізику склали краще – тоді менше за порогову кількість балів набрали лише 16 % учнів.
Незважаючи на зниження порогового бала в 2017 році, тест із хімії не змогли пройти успішно 19 % випускників, що є найгіршим результатом із 2015 року.
З математикою, яка є одним із двох предметів, які обирають у "добровільно-примусовому" порядку, не впоралися 16,5 % учасників тестування.

До теми
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода

До цієї новини немає коментарів