Троє доцентів-істориків представили УжНУ на Міжнародному конгресі білоруських досліджень у Варшаві

VII Міжнародний конгрес білоруських досліджень відбувся 15–17 вересня 2017 р. у Варшаві (Польща). Науковці працювали в 17 секціях, котрі, своєю чергою, поділялися на панелі з вузькою спеціалізацією досліджень. Історики Ужгородського університету долучилися до роботи в сьомій та дванадцятій секції.

Доценти кафедри історії України Оксана Ферков та Віктор Кічера представляли Ужгородський університет на науковому форумі з релігійною тематикою. Володимир Гуцул доповідав про повсякденне носіння зброї в шляхетському середовищі Польсько-Литовської Русі в XVІ ст.

Доцент Володимир Гуцул (лівобіч) під час роботи панелі

Зокрема, Володимир Гуцул представив свій науковий виклад на панелі 7.1 «Еліти в історії Великого князівства Литовського: склад, роль, функції», котра викликала чималу кількість запитань й активні дискусії учасників, про види зброї та їхню функцію в повсякденні, а також її символізм. Повідомлення супроводжувалося інтерактивною презентацією, що дало змогу ліпше аргументувати доповідь, підтвердити тези візуальними джерелами. Загалом панель представляли вузькопрофільні спеціалісти цієї проблематики з Білорусі, України Росії та Польщі.

Віктор Кічера доповідав на панелі 7.4 «Василіанські ченці у Великому князівстві Литовському та їх зв’язки з Центральною та Західною Європою». Ішлося про провінцію Василіан св. Миколая, де була спроба порівняти збереження культурних надбань в Угорщині та причину етнічно-культурних конфліктів василіан у Чехословаччині (1733-1939). Загалом акцент робився на тому, що тривалий час василіани провінції і Мукачівська єпархія не мали власних навчальних закладів і друкарні, проте вдавалося зберігати церковнослов’янські обрядові особливості в умовах угорського культурного середовища, а традиційні закиди в «повній» мадяризації не відповідають дійсності, зважаючи на такий культурний центр, як Мукачівський монастир.

Доповідає Володимир Мороз

Окрім того, свої доповіді щодо василіанської книжності представили польські колеги – професори Йоана Гетка та Беата Лоренс; культурну ідентичність в Угорському королівстві та Польсько-Литовській державі висвітлював доктор Дебреценського університету Шандор Фельварі; про особливості оснащення церковних інтер’єрів у василіянських монастирях Великого князівства Литовського говорила білоруська колега Галіна Флікоп-Світа; Володимир Мороз з України доповів про реформи митрополита Йосифа Вельяміна Рутського та їх вплив в Мукачівській єпархії.

Доцент кафедри історії України Оксана Ферков представила доповідь у панелі 12.4 «Міжконфесійний діалог, вплив, ідентичність» на тему: «Renovatio Mentalis», або Зміна релігійної ідентичності в Північно-Східній Угорщині в період реформації-контрреформації».

Тут же свої напрацювання оприлюднили Наталя Гарковіч з Білорусі, котра повідомила про нові факти біографії Стефана Зізанія; польський науковець Войцех Кардизон з дослідженням «Де гуманність зустрічається з іншим: конфесійні розміри іншого в анонімній поемі “Proteus abo Odmieniec” [Proteus or Creep] від 1564 р.», а Владзімір Камінський з Білорусі презентував розвідку «Назад до Кояловича? Поточний стан вивчення творів Йосафата Кунцевича».

У цілому в Конгресі взяли участь сотні дослідників, а вузькі наукові спеціалізації за панелями зібрали спеціалістів з окремих проблем, що дозволило поділитися власними напрацюваннями, обмінятися дослідницьким досвідом і науковими контактами.

Медіацентр УжНУ