Карпатські дерева з «пальцями мерця» – ідеальна сировина для виготовлення скрипок

Повідомляє Рeople.in.ua з посиланням на dzerkalo-zakarpattya.

Він твердий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі формою на темно-сіру або чорну булаву, 4-10 см висотою, за що англійці прозвали його пальцями мерця (dead man’s fingers).

Про цей унікальний гриб, який поражаючи деревину, здатен впливати на її структуру, розповіла керівник наукового відділу Ужанського національного парку Інна Кваковська.

Цікаво,- розповідає кандидат біологічних наук І.Кваковська,— що вчені виявили дивовижну здатність цього і ще одного виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини. Зокрема, професор Френсіс Шварц зі Швейцарської федеральної лабораторії матеріалознавства і технологій «Empa» винайшов метод обробки деревини, що змінює акустичні властивості природного матеріалу. Відкриття засноване на використанні спеціальних грибів, здатне наблизити сучасні скрипки до звучання знаменитих творінь Антоніо Страдіварі (про це пише журнал «Science Daily»).

Професор Шварц переконаний, що два види грибів (physisporinus vitreus і xylaria longipes) здатні розкладати ялину і платан (дві основні породи, використовувані у виробництві скрипок) до такої міри, що якість звуку значно поліпшується. Дослідник пояснює, що зазвичайгриби зменшують щільність деревини, і негативно впливають на швидкість проходження звукових хвиль. А от унікальна особливість цих грибів – значно стоншувати клітинні стінки матеріалу. Причому навіть на пізніх стадіях розкладання тверда структура дерева зберігається, завдяки чому швидкість звукових хвиль залишається високою. Навіть після зараження грибком дерево зберігає стійкість до деформації, а матеріал згодом обробляється газоподібним окисом етилену, що повністю зупиняє подальше зростання грибів.

Цікаво, що тепер професор Шварц працює над проектом, в рамках якого до 2014 року з «зараженої» деревини передбачається створити 30 скрипок. Вчений переконаний, що відкриття може в майбутньому дати можливість молодим музикантам грати на скрипці, що за якістю звуку наближається дорогого і для більшості талантів недоступного інструменту Страдіварі.

Для перевірки своєї здогадки професор Шварц проробив цікавий експеримент. За допомогою скрипкових майстрів Мартіна Шлезке і Міхаеля Ронхаймера з попередньо обробленої грибком деревини було виготовлено кілька скрипок. А після був проведений так званий «сліпий» тест: скрипаль Меттью Траслер грав по черзі на виробі, виконаному за технологією Шварца, і на автентичній скрипці Страдіварі 1711 року, стоячи при цьому за завісою. Професійні музиканти, експерти і звичайні любителі скрипкових концертів вирішили, що Траслер обидва рази грав на інструменті Страдіварі.

Як відомо, для виробництва інструментів великий італійський майстер застосовував деревину, заготовлену в холодний період між 1645 і 1715 роками. В умовах тривалої зими і нежаркого літа дерево росло особливо повільно і рівномірно, отож отриманий матеріал відрізнявся низькою щільністю і високим модулем пружності — властивостями, необхідними для ідеального звучання інструменту. Досі сучасні майстри могли тільки мріяти про деревину з такими тональними якостями, стверджує видання.

Не виключено, що великий майстер з Кремони також знав про властивості грибів-помічників, адже тодішні тривалі зими і холодні літні періоди не тільки змушували дерева рости повільно і рівномірно, але і сприяли їх інтенсивному враженню різними видами грибів.

Можливо, і закарпатські клени-явори та ялиці, заражені ксиларією довгоногою, послужать у майбутньому матеріалом для створення унікальних музичних інстументів.

Джерело: goloskarpat.info