Закарпатські залізничники занепокоєні і звертаються до Геннадія Москаля

Це при тому, що пасажирські вагони, які є в експлуатації Ужгородської пасажирської вагонної дільниці, взагалі не придатні до таких далеких сполучень (близько 1 600 км) через ряд технічних проблем.

З цього приводу профспілка Ужгородської пасажирської вагонної дільниці звернулася до голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля з проханням втрутитися в ситуацію. У листі перераховані близько десятка аргументів, чому дальнє сполучення тривалістю в 30 годин в одному напрямку не може бути здійснене:

1. Вагонний парк не оновлювався з 1990 року.

2. Неякісне проведення деповських та капітальних ремонтів.

3. Більше як у 50% пасажирських вагонів відсутнє високовольтне опалення по причині відсутності управління магістралі та відсутність високовольтних електротенів.

4. Циркуляційні насоси або відсутні, або працює лише двигун насосу.

5. Обслуговування генераторів та акумуляторних батарей з відстанню близько 3200 км. в дві сторони (в пункті звороту з обслуговуванням приблизно 1,5 год. взагалі неможливо).

6. Ущільненості та герметичності рам вікон вагонів практично не має, і як причина, на дільницях по маршруту слідування, видуває все тепло з салонів та купе.

7. До 15.09.2018 року закінчується термін експлуатації 12 купейних вагонів побудови 1977 року, деякі з них на даний момент експлуатуються в поїздах, а в інших до 15.09.2018 року очікується прогнозований пробіг понад 330 тис. км., яким плановий вид ремонту проводити буде неможливо та нерентабельно.

8. Відсутність забезпечення технологічних робіт робітничими професіями.

За текстом звернення, працівники дільниці ні в якому разі не відмовляються від обслуговування поїзда по маршруту Ужгород – Лисичанськ, проте потребує вирішення питання заміни вагонів на більш сучасні та з наявністю устаткування для електроопалення. Адже невирішення перерахованих проблем призведе до масових вмотивованих скарг від пасажирів щодо невідповідної якості та сервісу обслуговування, та ще більшої обуреності, соціальної напруги, проявлення агресивних дій з боку пасажирів східної України до працівників поїзних бригад із західної України. «Захід та Схід повинен об’єднувати сучасний сервіс, який неможливий через відсутність належних вагонів», – вважають залізничники.

У тексті звернення є також кілька питань, які виникають від працівників, а особливо поїзних бригад:

1. Чому знімати з нового графіку поїзди № 99/100 та № 13/14 формування Ужгородської пасажирської вагонної дільниці сполученням Ужгород-Київ населеність яких 100 % ? Адже, у філії «Пасажирська компанія» є у приписному парку вагони набагато кращі, новіші з набагато меншими відстанями сполучення між станціями, ніж запланований поїзд Ужгород-Лисичанськ.

2. Де і як повинні працівники поїзних бригад здійснювати прийом гарячої їжі на шляху слідування та у пункті обігу?

3. Як повинні бути забезпечені вимоги особистої гігієни поїзних бригад, якщо в одному напрямку поїзд слідуватиме понад 30 годин?

«Прошу Вас посприяти у вирішенні питання, щодо забезпечення відповідних на даний маршрут сполученням Ужгород-Лисичанськ пасажирських вагонів, звернутись в керівництво ПАТ «Укрзалізниця», щодо призначення незалежної експертної комісії для призначення оцінки стану пасажирських вагонів на даний маршрут, так як це питання турбує колектив дільниці, а також може привести до масових звільнень працівників, радикальних дій, та акцій мирного протесту з боку робітників», - йдеться в тексті звернення.

Uzhgorod.net.ua

ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

УЖГОРОДСЬКОЇ ПАСАЖИРСЬКОЇ ВАГОННОЇ  ДІЛЬНИЦІ

Звертаюсь до Вас з великим проханням втрутитись в проблему, яка склалася в Ужгородській пасажирській вагонній дільниці, а саме з відміною курсування  з нового графіку руху 2017 / 2018 року пасажирських поїздів формування ПКВЧ-5, тобто у грудні місяці поточного року, регіонального поїзда «Закарпаття» № 99/100 сполученням Ужгород-Київ, та поїзда 13/14 сполученням Ужгород-Київ, та призначенням  за рахунок вивільнених  складів поїздів 100, 14 курсування  поїзду № 45/46 сполучення Ужгород-Лисичанськ.

            Проте склалося таке враження, що Правління  Укрзалізниці не має бажання  зрозуміти те, що пасажирські вагони, які в  експлуатації Ужгородської пасажирської вагонної дільниці,  взагалі не придатні до таких далеких сполучень – близько 1 600 км. в одному  напрямку, так як є ряд проблемних питань з боку технічного стану вагонів, а саме:

1.     Вагонний парк не оновлювався з 1990 року.

2.     Неякісне проведення деповських та капітальних ремонтів.

3.     Більше  як у 50% пасажирських вагонів відсутнє високовольтне опалення по причині відсутності управління магістралі та відсутність високовольтних електротенів.

4.     Циркуляційні насоси або відсутні, або працює лише двигун насосу.

5.     Обслуговування генераторів та акумуляторних батарей з відстанню близько  3200 км. в дві сторони (в пункті звороту з обслуговуванням приблизно 1,5 год. взагалі неможливо).

6.     Ущільненості та герметичності рам вікон вагонів практично не має, і як причина, на дільницях по  маршруту  слідування, видуває все тепло з салонів та купе.

7.     До 15.09.2018 року закінчується термін експлуатації 12 купейних вагонів побудови 1977 року, деякі з них на даний момент експлуатуються в поїздах, а в інших до 15.09.2018 року очікується прогнозований  пробіг понад 330 тис. км., яким плановий вид ремонту проводити буде неможливо та не рентабельно.

8.     Відсутність забезпечення технологічних  робіт  робітничими професіями.

         Не вирішення цих проблемних  питань призведе до масових вмотивованих скарг від пасажирів щодо невідповідної якості та сервісу обслуговування, та ще більшої обуреності, соціальної  напруги,  проявлення  агресивних  дій з боку   пасажирів  східної України до працівників поїзних  бригад із західної України. Це  ніяк  не  приведе  до об’єднання  наших  співвітчизників, а, навпаки, внесе  ще  більший  розбрат. Захід та  Схід  повинен об’єднувати сучасний  сервіс, який  неможливий  через  відсутність належних  вагонів.

          Разом з тим, працівники дільниці ні в якому разі не відмовляються від обслуговування поїзда по маршруту Ужгород – Лисичанськ, проте потребує  вирішення  питання заміни вагонів на більш сучасні та з наявністю устаткування для  електроопалення. Адже, у філії  «Пасажирська  компанія» є  у  приписному  парку вагони набагато кращі, новіші з набагато меншими відстанями сполучення між станціями, ніж запланований поїзд Ужгород-Лисичанськ.

         Питання які виникають від працівників, а особливо поїзних бригад:

1.     Чому знімати з нового графіку поїзди № 99/100 та № 13/14 формування Ужгородської пасажирської вагонної дільниці сполученням Ужгород-Київ населеність яких 100 % ?

2.     Де і як повинні  працівники  поїзних  бригад  здійснювати прийом гарячої їжі на  шляху  слідування  та  у  пункті  обігу?

3.     Як  повинні бути  забезпечені вимоги  особистої гігієни поїзних бригад, якщо  в  одному  напрямку  поїзд слідуватиме  понад  30  годин?

Прошу Вас посприяти у вирішенні питання, щодо забезпечення відповідних на даний маршрут сполученням Ужгород-Лисичанськ пасажирських вагонів, звернутись в керівництво ПАТ «Укрзалізниця», щодо призначення незалежної експертної комісії для призначення оцінки стану пасажирських вагонів на даний маршрут,  так як це питання турбує колектив дільниці, а також може привести до масових звільнень працівників, радикальних дій, та акцій мирного протесту з боку робітників.

З повагою до Вас:

Голова Первинної профспілкової організації Ужгородської пасажирської вагонної дільниці М.Кешеля

 

20 жовтня 2017р.