Антропологи та етнологи Варшавського й Ужгородського університетів налагодили співпрацю

Ужгородські етнологи тісно контактують з польськими колегами. Так, 21–29 жовтня в обласному центрі навчальну практику пройшли семеро студентів Інституту етнології та культурної антропології Варшавського університету.

Нею керували заступник директора інституту, доктор філософії Івона Калішевска та докторант Іва Колодзєйска, котрі відкрили для себе й студентів незвідану територію. До слова, науковці взяли в поїздку і власних дітей, яких змалку привчають до самостійності у мультикультурному і відкритому світі. Дослідники прибули на Закарпаття в пошуках матеріалу з економічної антропології. Їх цікавили неформальні економічні відносини у прикордонній зоні, корупція у вишах і повсякденному житті, «пересічники», політичне й культурне русинство тощо.

Немало часу в спілкуванні із польськими ровесниками провели студенти УжНУ: історики Дарія Мороз, Каріна Шкріба, Крістіна Азархова, а також економістка-міжнародниця Елізабета Лііс. Вони допомагали контактувати з місцевим населенням, оскільки гості не зовсім оволоділи українською, її діалектами. Ужгородська молодь перебирала досвід польової антропології від однолітків сусідньої країни, практикувалася в польській та англійській мовах.

Володимир Мойжес проводить екскурсію в археологічному музеї

У тематичних бесідах узяли участь науковці УжНУ Михайло Зан (доцент кафедри політології), Володимир Гуцул(завершує докторську дисертацію про середньовічне рицарство), старший науковий співробітник обласного скансену Василь Король і представник кафедри історії України – автор цих рядків. Гості відвідали Музей археології ім. Е. Балагурі, де його директор Володимир Мойжес провів кваліфіковану екскурсію.

Окремою темою розмови стали особливості студентської практики і професійної роботи в етнографічному/антропологічному полі в Україні, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Грузії. Івона Калішевска розповіла про багаторічні дослідження у Чечні, Інгушетії та Дагестані, що стало об’єктом її докторської.

Ужгородські науковці Михайло Зан, Володимир Гуцул з польськими колегами – етноботаніком Івою Колодзєйскою та студенткою Сільвією Форналчик

Спілкувалися про етноботаніку і народну медицину, політизацію та інструменталізацію русинської проблематики. Бесіди мали неформальний характер, учасники не були скуті протоколом офіційних засідань і вільно висловлювали погляди. Відзначимо безпафосність, відкритість і щирість знаних у науковому світі польських дослідників.

Організація і проведення польової етнографічної/антропологічної практики у нас і Польщі відрізняється. Так, варшавські студенти не проводять на практиці три тижні безперервно, як у нас, а розподіляють цей термін на кілька етапів і відвідують локацію свого обстеження кілька разів щороку. Нам варто чимало взяти на «озброєння» для виховання майбутніх етнологів, щоправда, для цього слід виділяти значно більше коштів на розвиток науки і бути відкритим для чужого досвіду.

Дечому можна навчитися у нас. Наприклад, студентів Варшавського університету мало орієнтують на дослідження традиційних етнографічних тем, спрямовуючи увагу на сучасні західні «модні тренди». З одного боку, це сильний бік польської антропології, а з іншого – залишаються прогалини у підготовці спеціалістів.

Ужгородські спілкування між колегами з України та Польщі відбулися в дружній атмосфері. Сподіваємося на майбутню співпрацю під час студентських практик і в науковій роботі.

За інформацією доцента кафедри історії України Павла Леня

Медіацентр УжНУ