В УжНУ обговорювали стратегії розвитку Закарпатського регіону у контексті бачення України-2030

Організацію круглого столу за такою важливою для краю темою взяли за себе УжНУ та Аналітична платформа стратегічних комунікацій, чим привернули увагу не тільки викладачів університету, але й представників місцевої влади, громадських діячів та журналістів. До обговорення стратегій розвитку долучилося заступник голови Ужгородської міської ради Олександр Білак, депутат обласної ради Олександр Ледида, керівник ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша, заступниця директора департаменту економічного розвитку Закарпатської ОДА Галина Руснак, представниця ГО «Інститут міста Ужгорода» Людмила Лівак та ряд інших.

Доктрину збалансованого розвитку «Україна 2030» до нашого міста привезли її автори: керівник Аналітичної платформи стратегічних комунікацій Оксана  Мельничук, декан факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом цього ж університету Ніна Чала та доцент кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Харламова.

Гостей з Києва та присутніх слухачів привітала проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, яка зазначила, що питання розвитку України нині стоїть гостро, та потребує спільних зусиль, як державних діячів, так і небайдужих громадян. 

«На жаль, в Україні мало політиків та громадських діячів, які займаються творенням майбутнього країни, створенням стратегічних документів, які б визначали конкретне бачення, де повинна знаходитися Україна, якою вона повинна бути, і до чого ми повинні прагнути. Ініціативна група, яка створювала проект-стратегію, опрацювала найбільш відому, найбільш сучасну стратегію розвитку. Дуже відрадно, і методологічно правильно, що обговорення стратегічного документа відбувається в регіонах. Дуже сподіваюся, що до цього проекту ми зможемо додати наше закарпатське звучання, ті барви, які допоможуть зробити Україну у 2030 році такою успішною, якою ми так хочемо її бачити».

Основні завдання Доктрини презентувала Оксана Мельничук, яка розповіла про колег-співавторів та основну мету, яку вони переслідували. Пані Оксана зауважила, що написана стратегія вимагає вдосконалення, саме тому автори презентують її в регіонах, де поспілкувавшись із науковцями, політичними та громадськими діячами зможуть внести ті корективи, які зроблять її довершеною стратегію для розвитку України.  «Наша Доктрина, це, певною мірою, відповідь українських науковців безпорадності українських політиків. У ході написання нами визначено шість головних гальмівних чинників, усунення яких створить передумови для амбітного стрибка України: перш за все, це війна на Сході, через що Україна втрачає до 25% ВВП, тіньова економіка, що нині досягла половини ВВП країни, корупція, недосконала застаріла система пенсійного забезпечення, державний борг та енергомісткість ВВП, яка перевищує у 3-5 разів показники розвинених країн. Ми сподіваємося, що наша Доктрина допоможе нам зробити так, аби Закарпаття стало головним драйвером, як західний форпост України, у приєднанні України до ТОП-30 розвинених держав світу».

У своїй презентації пані Оксана зробила декілька важливих акцентів, зокрема, що попередня застаріла соціально-політична та економічна парадигма є ключовим гальмівним чинником, який не дає змоги Україні досягти високих горизонтів розвитку та провокує стрімке падіння до рівня сировинного придатка розвинених країн. Також Доктрина доводить доцільність імплементації в систему державного управління сучасного концепту Good Governance – розумного врядування.  Ключовим меседжем доктрини є створення моделі збалансованого розвитку України, як системи забезпечення добробуту України, яка ґрунтується на цілях сталого розвитку, задекларованих ООН, та враховує вплив глобальних мегатрендів розвитку, як позитивних, так і негативних. 

Опісля презентації Доктрини усі присутні мали можливість поспілкуватися з авторами, поставити питання чи виразити власну думку стосовно запропонованої стратегії. Так, не залишилися байдужими ні представники влади, ні викладачі університету, а охочі змогли долучитися до проекту взявши участь в анкетуванні та вказавши головні проблеми регіону, їх причини та пропозиції механізмів їх усунення.

Від імені обласної ради з вітальним словом виступив депутат Олександр Ледида, який зазначив, що приїзд науковців до Закарпаття дуже важливий, адже кропітка робота над розвитком держави вимагає докорінних змін як в цілій державі, так і в кожному окремому регіоні. «Мені дуже приємно брати участь у круглому столі, де фахівці, науковці розглядають такі фундаментальні питання. Дуже важливо аби формування Доктрини відбулося з урахуванням особливостей розвитку регіонів. Якщо так буде зроблено – стратегія матиме перспективи. Ми, звісно, можемо пробувати моделювати ситуацію до 2030 року, але якою буде держава навіть за рік – важко сказати. Якщо першочергово вдасться вирішити найбільші проблеми країни, то можна будувати платформу для подальшого розвитку».

«Нині в Україні відбувається чимало змін, зокрема збільшується попит на децентралізаційну реформу. На жаль Закарпаття є в списку тих областей, які в цій реформі «пасуть задніх». Звісно, у цього є причини, як соціальні, так і політичні.  До цього часу жодна реформа не проводилася глибоко, згідно з планом дій і так, як би воно мало бути. Сьогодні ж, фактично, ми спостерігаємо першу спробу коли наука та справжня еліта країни вирішили рятувати країну. Нині величезна доля відповідальності лежить не на корупційно-олігархічній владі, а саме на еліті. Так само відповідально ми повинні віднестися і до ситуації в регіонах. Саме тому, на мою думку авторам варто звернути увагу на децентралізаційну реформу в об’єднані з новою політикою регіонального розвитку, що принесе чимало користі» - зауважив керівник ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера», регіональний консультант АМУ Олег Лукша.

Презентація Доктрини збалансованого розвитку перейшла у жваву дискусія, яка не тільки підняла важливі питання, але й допомогла авторам глибше зрозуміти особливості Закарпаття, основні проблеми краю. Як відзначають київські гості, такої зацікавленості у спільній роботі та активності не було на жодні конференції до приїзду в Ужгород. Автори переконані, що таке фахове спілкування допоможе удосконалити стратегію та дасть поштовх для амбітного стрибка України.

Вероніка Кобаль,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ