В ужгородському арт-центрі ILKO Gallery відкрилася персональна виставка Павла Керестея

8 лютого 2018 року в приміщенні арт-центру ILKO Gallery відкрилася персональна виставка закарпатського художника, який живе і працює у Великобританії та Німеччині, Павла Керестея.

Як зазначено в анотації до виставки, Павло Керестей, який народився в Ужгороді, вийшов з Паризької комуни, яскравого, підпільного пострадянського арт-простору в Києві та представляв українську нову хвилю наприкінці 1990-х років як плідний художник, займався живописним виробництвом. Він виготовив символістські поп-світи і конфігурації образів сюрреалістів. З тих пір Павло Керестей представляв і виставляв свої роботи на великих персональних та групових виставках з 1990 року.

Зараз до Ужгорода Павло Керестей привіз виставку, яка, ймовірніше за все, покликана максимально розкрити його як митця. Так, на двох поверхах арт-центру представлені близько 40 робіт, створених у різні періоди, починаючи з 1990-х років. Серед них – відеоінсталяції, живописні полотна та фотографії. Автор сам презентував свої роботи: «Мені дуже важлива ваша інтерпретація: бути мені тут своїм чи не бути. Але ще важливіше, щоб мене визнали закарпатським і саме сучасним художником».

Павло Керестенй відзначив, що протягом останніх 25 років працював за кордоном, проте його творчість кордонів не знає: «Я вважаю, що сучасне мистецтво – це моя професія, і я працюю з ним, переходячи з країни в країну. Я пробую, шукаю ті кордони, які сьогодні, можливо, є ще вам не зрозумілі. Шукаю той граніт, який би міг розбити… І вважаю, що не треба боятися пошуків чогось старого чи нового. Потрібно мати багато сміливості говорити. …І я, як художник сьогодні використовую саме цю платформу для діалогу».

Член Національної спілки художників України Павло Ковач давно знайомий з Павлом Керестеєм, ще з 80-х років. Про колегу-митця відгукується: «…пройшло багато часу і я бачу, що Павло твердо стоїть на своїй позиції. Він укорінився в тому, що можна назвати контемпорарі арт або актуальне мистецтво. Ми бачимо сьогодні, що це таке вільний художник: його свобода – це не анархія, а величезна відповідальність. Оскільки художник виражає себе через свою мову, через ремесло, а Павло Керестей каже, що він художник, живописець, то й вибудовує свою мову – так, аби його розуміли. Крім того, ще й створює простір для роздумів, живий тонкий простір, який завжди турбував митців. Павло керується не комерцією, не бізнесом, тому йому важливо передавати ту теплоту і любов, спілкуватися з глядачем…».