«Найважливіше, що можемо подарувати вихованцям дитбудинків, – свій час, увагу й піклування», – Сніжана Колодій

Благодійні ініціативи співробітника кафедри політології та державного управління ФСН Сніжани Колодій: дівчина впевнена, що кожен із нас спроможний на добрі вчинки, та важливо робити їх від щирого серця й безкорисливо. Своєю чергою, вона регулярно навідується до дитбудинків Закарпаття, аби подарувати діткам трохи тепла, потурбуватися про них.

Так, ще напередодні Нового року Сніжана завітала до Часлівецької загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату I–II ступеня Закарпатської обласної ради та Обласного будинку дитини, що в Сваляві.

Керівником останнього закладу є Володимир Бейреш. За словами Сніжани, перед цією людиною поставлено багато завдань, адже «нікого з дітей не цікавитиме, є та суміш для годування чи ні, тепло чи не зовсім, вони так само, як і ми, просто потребують комфорту».

Сніжана розповідає: «Можу сказати, що Володимир Михайлович на своєму місці. Розвиває і піклується про Будинок дитини. Наразі тут перебуває 103 дітей, 7 із яких мають вроджені вади розвитку. І вони особливо потребують батьківської опіки та любові. У декого є батьки, котрі інколи навідуються до малечі з новорічними подарунками, проте забрати діток назавжди додому не наважуються. На щастя, є люди з глибоким і добрим серцем, які дають другий шанс на життя цій малечі. За рік усиновлено 36 дітей!!! Це величезна перемога! Кожен із них матиме повноцінну сім’ю, братика чи сестричку, а головне – батьківську любов, опіку та теплі обійми!!!

Величезне спасибі Вам – людям з добрим серцем і великою душею! Ви є Людьми з великої літери. Дякую за вашу чуйність, розуміння й співчуття. Завдяки вашій небайдужості до чужого горя і труднощів нам щороку вдається робити добрі справи. Сподіваюся, ми й надалі будемо разом допомагати й підтримувати цих дітей – сиріт».

Сніжана Колодій з дітьми

Також Сніжана висловлює вдячність усім, хто допоміг їй з реалізацією цієї поїздки й приєднався до благодійної ініціативи. Це Ладомиряк В.І., Савчук О.Г., Матішинець О.М., Фоменко Іра, Андрусив Вікторія, Зорівчак Янка, пан Юрій і пан Павло, Марта Шелемба, Мирослава Лендьел, Анастасія Хохлова, Симчира Вікторія, Дьєндьєші Ласло, Євтушок Іван, Куцин Мар’яна, Тяско Юлія, Вікторія Хававка, Руснак Андріана, Роман Неля і магазин «Школярик». Є й ті, хто побажав залишитися анонімом.

Для діток везли найнеобхідніші речі та солодкі подаруночки. Це одяг, взуття, іграшки, засоби гігієни (серветки, мило, підгузки) та дитяче харчування.

Сніжана не без захвату розповідає про зустріч із малечею: «Ми були дуже задоволені поїздкою, чесно. На одному з фото я сиджу з хлопчиком і дівчинкою. Так ось, ця дівчинка дуже до мене тяглася, обіймала і не хотіла, щоб я їхала. Навіть попросила номер телефона й тепер телефонує, питає, як я. У Часлівецький дитбудинок зі мною погодився поїхати наш уже колишній студент (він також є на фото з дітками). Вражень багато, все не можна передати словами».

Дівчина неодноразово вже була у Свалявському дитбудинку, тож каже, що під час останнього візиту декотрі діти вже впізнавали гостей. «Не хотіли відпускати нас, гралися, показували іграшки, навіть пригощали цукерками», – пригадує пані Колодій.

«На мою думку, цим діткам бракує не так матеріальних речей (не без того, звичайно, але все ж таки), як елементарної присутності в їхньому житті людей, котрі покажуть свою небайдужість – не зі службових обов’язків (няні, педагоги, соціальні працівники), а просто по-людськи. Яке величезне задоволення знати, що десь там, за стінами інтернату, є той, хто хоч і не може забрати до себе й подарувати сім’ю, проте любить і завжди думає про тебе. Просто – бо він є. Найважливіше, що ми можемо подарувати вихованцям дитбудинків, – свій час, увагу й піклування!», – переконана співробітниця кафедри політології та державного управління.

Сніжана впевнена, що надалі діток усе частіше забиратимуть із таких закладів і в них з`явиться власна сім’я. А майбутніх батьків закликає бути свідомими й не залишати малечу в дитбудинках.