Як справляється зі сміттям громада села поміж горами на Закарпатті

Але, якщо у себе на подвір`ях наводять порядок, то привчити не смітити на вулицях, закутках села декого було непросто. Та ще й нині можна почути від декого, що не платитиме за вивіз сміття, бо його, мовляв, у нього нема.
І тут на поміч пийшла комунальна служба, створена з ініціативи сільського голови Марії Коваль-Мазюти і активіста села Володимира Леспуха, який очолив її. Було це у 2003 році. До речі, скажу, що днями Володимир Леспух був іменинник і ми з сільським головою щиро його привітали.
У 2009 році Володимир Дмитрович передав усі справи мені. Як же працює наше комунальне господарство?
Зізнаюсь, це нелегка справа, але для села дуже потрібна. Маємо надійну підтримку сільської ради, особисто голови, місцевих депутатів. Спочатку хотіли укласти договори з фірмою "АВЕ", але старанно все підрахувавши, вирішили, що це дуже дорого для сільської казни.
Самі взялися за вивіз сміття. З кожного члена сім`ї у Кам`яниці беремо на місяць 11 гривень 36 копійок, у Гуті - по 6 гривень. За тих, кому вже за 70 років, платить сільрада. Успішно діє місцева програма "Турбота". Машину орендуємо у підприємця Олександра Леспуха, сина Володимира Дмитровича. Щосуботи вивозимо сміття на полігон у Барвінок.
У нашій комунальній службі працю Ярослав Вайда (він відбуває альтернативну військову службу з релігійних переконань), Іван Калинич, Олена Лупинська. На підміні Петро Зганич. На посаді бухгалтера - Стелла Куштан.
Маємо у своєму господарстві 2 косилки, лопати, мітли, пили. Є в нас комп`ютери, і принтер. Багато допомогли німецькі друзі. Приміром, маємо спеціальні щипці, якими можна збирати по вулиці сміття, не нагинаючись.
Цього року снігу було мало, пізно зима взялась до робои, але торік добряе засипало, особливо Гуту. Ми навіть замовляли снігоочисну машину.
Багато роботи весь рік. Тримаємо в порядку наш потічок, обрізаємо дерева і кущі. Усі вулиці чисті. Розставлено 40 акуратних смітничків.
Приємно пройися по селу. Усюди - чистота і порядок. І горджуся, що в цьому велика заслуга нашої комунальної служби. А з тим, у кого начебто нема сміття, ведемо роз`яснювалну роботу. І таких у селі стає все менше.
Джерело: "Вісті Ужгородщини"
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?

До цієї новини немає коментарів