Фінальний семінар з підготовки Інтегрованого плану управління басейном р.Тиса відбувся в Ужгороді

Захід організували асоційований партнер проекту JOINTISZA в Україні – Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР Тиса) в Закарпатській області та експерти проекту.

Зустріч розпочалася з виступу керівника БУВР Тиса Володимира Чіпака. На початку своєї презентації «Інтегроване управління водними ресурсами басейну р. Тиса» він розповів присутнім представникам регіональної та місцевої влади, бізнесу, екологам та представникам громад про структурні зміни, що відбуваються в управлінні водними ресурсами.

«Відповідно до вимог чинного законодавства управління водними ресурсами здійснюється за басейновим принципом. У Закарпатті є 5 міжрайонних управлінь, що працюють за басейновим принципом: це Ужгородське, Мукачівське, Берегівське, Тячівське та Виноградівське управління. Суббасейн Тиси належить до річкового басейну Дунаю. Тому саме проблеми суббасейну є основою в нашій діяльності. Далі розглядаються проблеми басейнового рівня й національного», – пояснив керівник БУВР Тиса.

Під час свого виступу В.Чіпак виокремив головні проблеми річок басейну Тиси: паводки та посухи; засмічення русел сміттям; гідроморфологічні зміни; скидання забруднених вод; cуцільна вирубка лісів; забір води зі свердловин; забруднення нафтопродуктами; робота ГЕС у меженний період.

«Усі ці проблеми не можуть бути розв’язані лише зусиллями Державного агентства водних ресурсів. Ми підбили підсумки спілкування з місцевими громадами, головами сільрад. Попереду розробка програми, яка включатиме в себе план управління басейном річки Тиси. Головна мета – досягти доброго стану наших водних ресурсів. Для цього необхідно вносити зміни й до низки законів», – наголосив В. Чіпак.
Також гальмує роботу БУВР Тиса недостатнє фінансування. Так, частка видатків зведеного бюджету Закарпаття на охорону довкілля, куди відносяться і кошти на охорону водних ресурсів, у 2017 році склала лише 0,02%. «Саме тому ми й бачимо існуючі проблеми зі станом річок – засмічення, забрудення річок, відсутність каналізаційно-очисних споруд у містах і селищах, недостатній протипаводковий захист, відсутність коштів на експлуатацію водогосподарських споруд. Маючи найбільш густу річкову систему в Україні, жителі міста Ужгорода наразі вимушені їздити за питною водою хорошої якості в інші населені пункти, навіть до інших районів», – зауважив начальник БУВР Тиса.

Начальник відділу використання водних ресурсів БУВР Тиса Едуард Осійський у межах семінару презентував Національний план управління басейном річки Тиса, що був підписаний ще 2012 року, та не мав тоді, на жаль, ні юридичної сили, ні фінансування заходів. Також Е. Осійский звернув увагу присутніх на закон від 4 жовтня 2016 р., яким встановлені норми щодо розробки й впровадження планів управління річковими басейнами. «Закарпатська область – єдина, де адміністративне й басейнове управління збігаються”, – підкреслив він.
План управління басейном річки Тиси розроблятиметься Держводагентством спільно з Держгеонадрами, центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими сторонами. Тому дуже важливо, щоб до розробки Інтегрованого плану долучилися всі галузі, дотичні до водного господарства.
Нагадаємо: проект JOINTISZA розпочався в січні 2017 року. В його рамках відбулися чотири семінари – в м. Ужгороді (басейн річки Уж), м. Мукачеві (басейн річки Латориці), м. Тячеві (басейн річки Тиси) – і підсумковий семінар в Ужгороді.
Експерт проекту JOINTISZA Ольга Денищик проаналізувала результати проекту з підготовки Інтегрованого плану управління басейном річки Тиси в Україні. Так, за весь період його реалізації 141 особа взяла участь у семінарах. З-поміж присутніх на зустрічах 96 учасників представили держустанови, 31 учасник – бізнес-структури. Представники більш ніж 40 організацій виявили бажання взяти участь в обговоренні оновленого Інтегрованого плану управління басейном р. Тиси.
«Жоден партнер проекту JOINTISZA з п’ти країн не доклав стільки зусиль із інформування та залучення зацікавлених сторін, як Басейнове управління р. Тиса. В листопаді 2018 року розпочнеться другий етап обговорень підготовленого проекту міжнародного плану», – підкреслила О. Денищик.
У межах цього етапу обговорень зацікавлені сторони сформулювали низку пропозицій. Серед заходів, що сприятимуть розв’язанню екологічних проблем української частини басейну річки Тиси, названі: акумуляція паводкового стоку у верхів’ях річок, збереження та відновлення природних заплав річок, реконструкція та будівництво нових каналізаційно-очисних споруд, створення прибережних захисних смуг та ін. Крім того, анкетування показало, що учасники особливо переймаються проблемами забруднення річок стічними водами та засмічення їхніх русел. «Присутні на семінарах відзначили передусім необхідність реконструювати та модернізувати каналізаційно-очисні споруди, створити систему збирання та утилізації сміття, розробити систему екоосвіти та інформування», – розповіла О. Денищик.
Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів – Державного агентства водних ресурсів України.
БУВР Тиси у межах своїх повноважень відповідно до законодавства забезпечує у межах басейну р. Тиси реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об’єктів, гідротехнічних споруд, державних меліоративних систем, вирішує разом із органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами, підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами.
Джерело: Ужгородський прес-клуб
До теми
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Богдан Андріїв: «Щиро вітаю із Різдвом! Нехай у кожній оселі панують злагода, тепло і віра в Перемогу»
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів