Фінальний семінар з підготовки Інтегрованого плану управління басейном р.Тиса відбувся в Ужгороді

Захід організували асоційований партнер проекту JOINTISZA в Україні – Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР Тиса) в Закарпатській області та експерти проекту.

Зустріч розпочалася з виступу керівника БУВР Тиса Володимира Чіпака. На початку своєї презентації «Інтегроване управління водними ресурсами басейну р. Тиса» він розповів присутнім представникам регіональної та місцевої влади, бізнесу, екологам та представникам громад про структурні зміни, що відбуваються в управлінні водними ресурсами.

«Відповідно до вимог чинного законодавства управління водними ресурсами здійснюється за басейновим принципом. У Закарпатті є 5 міжрайонних управлінь, що працюють за басейновим принципом: це Ужгородське, Мукачівське, Берегівське, Тячівське та Виноградівське управління. Суббасейн Тиси належить до річкового басейну Дунаю. Тому саме проблеми суббасейну є основою в нашій діяльності. Далі розглядаються проблеми басейнового рівня й національного», – пояснив керівник БУВР Тиса.

Під час свого виступу В.Чіпак виокремив головні проблеми річок басейну Тиси: паводки та посухи; засмічення русел сміттям; гідроморфологічні зміни; скидання забруднених вод; cуцільна вирубка лісів; забір води зі свердловин; забруднення нафтопродуктами; робота ГЕС у меженний період.

«Усі ці проблеми не можуть бути розв’язані лише зусиллями Державного агентства водних ресурсів. Ми підбили підсумки спілкування з місцевими громадами, головами сільрад. Попереду розробка програми, яка включатиме в себе план управління басейном річки Тиси. Головна мета – досягти доброго стану наших водних ресурсів. Для цього необхідно вносити зміни й до низки законів», – наголосив В. Чіпак.
Також гальмує роботу БУВР Тиса недостатнє фінансування. Так, частка видатків зведеного бюджету Закарпаття на охорону довкілля, куди відносяться і кошти на охорону водних ресурсів, у 2017 році склала лише 0,02%. «Саме тому ми й бачимо існуючі проблеми зі станом річок – засмічення, забрудення річок, відсутність каналізаційно-очисних споруд у містах і селищах, недостатній протипаводковий захист, відсутність коштів на експлуатацію водогосподарських споруд. Маючи найбільш густу річкову систему в Україні, жителі міста Ужгорода наразі вимушені їздити за питною водою хорошої якості в інші населені пункти, навіть до інших районів», – зауважив начальник БУВР Тиса.

Начальник відділу використання водних ресурсів БУВР Тиса Едуард Осійський у межах семінару презентував Національний план управління басейном річки Тиса, що був підписаний ще 2012 року, та не мав тоді, на жаль, ні юридичної сили, ні фінансування заходів. Також Е. Осійский звернув увагу присутніх на закон від 4 жовтня 2016 р., яким встановлені норми щодо розробки й впровадження планів управління річковими басейнами. «Закарпатська область – єдина, де адміністративне й басейнове управління збігаються”, – підкреслив він.
План управління басейном річки Тиси розроблятиметься Держводагентством спільно з Держгеонадрами, центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими сторонами. Тому дуже важливо, щоб до розробки Інтегрованого плану долучилися всі галузі, дотичні до водного господарства.
Нагадаємо: проект JOINTISZA розпочався в січні 2017 року. В його рамках відбулися чотири семінари – в м. Ужгороді (басейн річки Уж), м. Мукачеві (басейн річки Латориці), м. Тячеві (басейн річки Тиси) – і підсумковий семінар в Ужгороді.
Експерт проекту JOINTISZA Ольга Денищик проаналізувала результати проекту з підготовки Інтегрованого плану управління басейном річки Тиси в Україні. Так, за весь період його реалізації 141 особа взяла участь у семінарах. З-поміж присутніх на зустрічах 96 учасників представили держустанови, 31 учасник – бізнес-структури. Представники більш ніж 40 організацій виявили бажання взяти участь в обговоренні оновленого Інтегрованого плану управління басейном р. Тиси.
«Жоден партнер проекту JOINTISZA з п’ти країн не доклав стільки зусиль із інформування та залучення зацікавлених сторін, як Басейнове управління р. Тиса. В листопаді 2018 року розпочнеться другий етап обговорень підготовленого проекту міжнародного плану», – підкреслила О. Денищик.
У межах цього етапу обговорень зацікавлені сторони сформулювали низку пропозицій. Серед заходів, що сприятимуть розв’язанню екологічних проблем української частини басейну річки Тиси, названі: акумуляція паводкового стоку у верхів’ях річок, збереження та відновлення природних заплав річок, реконструкція та будівництво нових каналізаційно-очисних споруд, створення прибережних захисних смуг та ін. Крім того, анкетування показало, що учасники особливо переймаються проблемами забруднення річок стічними водами та засмічення їхніх русел. «Присутні на семінарах відзначили передусім необхідність реконструювати та модернізувати каналізаційно-очисні споруди, створити систему збирання та утилізації сміття, розробити систему екоосвіти та інформування», – розповіла О. Денищик.
Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів – Державного агентства водних ресурсів України.
БУВР Тиси у межах своїх повноважень відповідно до законодавства забезпечує у межах басейну р. Тиси реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об’єктів, гідротехнічних споруд, державних меліоративних систем, вирішує разом із органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами, підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами.
Джерело: Ужгородський прес-клуб
До теми
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
До цієї новини немає коментарів