Активна громада села біля Невицького замка обговорила "ландшафтні" проблеми

Ініціювала зустріч громадська організація «Щасливі діти», яка реалізовує проект «Екоініціатива «Остра» - вектор збереження природоохоронного фонду Закарпаття». Про мету і заходи проекту присутніх поінформувала його керівниця Людмила Сюзева. За її словами, найважливіше це об’єднати громаду села довкола збереження унікального для України типу ландшафтів – низькогір’я вулканічного пасма. «Ми хочемо, щоб кожен житель села знав, що на їх території є природоохоронний об’єкт. Наразі поінформованість населення дуже слабенька. Для цього ми розробили цілу програму заходів, щоб залучати і дорослих, і дітей. Вже другий тиждень у селі діє екошкола «В гармонії з природою». Її відвідують 45 діток. Передбачена активна робота з дорослими і нинішнє «Ековіче» - це лише початок. Тут ми маємо сформувати програму подальших кроків, окреслити те, що можемо зробити власними силами під час наступного заходу «Разом для Остри».

Голова села Кам’яниця Марія Коваль-Мазюта, зазначила, що для того, аби Остру оголосили ландшафтним заказником потрібно було пройти непростий шлях – підготувати відповідні аргументації та документи, словом, все тягнулося ще з 2010 року. Важливу роль у цьому процесі зіграв житель Кам’яниці Анатолій Поляновський. Тоді він працював у обласному департаменті екології і природних ресурсів.

Під час ековіче пан Анатолій розповів про важливість і цінність Остри, а ще акцентував, що жителі села мають дбати не лише про свої обійстя, а й про природу довкола: «Сумно, коли йдучи Острою чи лісом, помічаєш купи сміття. Його ж нам з Ужгорода ніхто не привіз. І за таке дуже соромно».

За словами очільниці Кам’яниці, наразі вже чітко окреслені межі заказника і сільська рада активно працюватиме над стратегією розвитку ландшафтного парку. Вже заплановано встановлення охороно-межових знаків, щоб населення та природокористувачі бачили де починається природно-заповідна територія і не порушували природоохоронне законодавство.

«Ми залучатимемо фахівців і розроблятимемо проект організації території. Подбаємо, щоб все було законно, адже наше завдання зберегти цю частинку незайманої природи для майбутніх поколінь. Там особлива аура і енергетика. Недарма, за словами старожилів, колись на Острі була Хресна дорога», - запевнила Марія Коваль-Мазюта.

Присутній на віче біолог, колекціонер рослин Віктор Ганущин, зазначив: «Багато жителів села не знають, що «Остра» - це заказник природоохоронний. Вони не знають, що можна, а що заборонено робити на цій території. І це дуже добре, що ГО «Щасливі діти» взялися доносити таку інформацію до дітей, а ті , в свою чергу, інформують батьків. Остра має стати красивим місцем для відпочинку. Перше, з чого слід розпочати – прибрати і розчистити територію. І це можна зробити вже сьогодні, залучаючи жителів села, дітей, активістів. Потім має йти робота по стратегічному плануванню – прокладання доріжок, екостежок, формування окремих зон відпочинку, які можна обсадити хвойними деревцями, можна зробити майданчики для занять з дітьми».

На думку директора Кам’яницької школи Михайла Мазюти, для підняття рівня екологічної культури жителів села дуже важливі екопросвітницькі заходи і проекти. Чоловік в захваті від екошколи, яку відвідують в рамках проекту місцеві діти. «Ми багато робимо, щоб виховати екологічно грамотну молодь. У нас працює шкільне лісництво і тепер ми подумаємо як на його базі сформувати ще одну платформу - екологічну, щоб екошкола для дітей діяла на постійній основі», - зазначив пан Михайло.

Почесний громадянин Кам’яниці Василь Мандула назвав Остру лісовою аптекою. «То дуже цікавий, позитивно енергетично заряджений ореол. Там росте понад 120 лікарських рослин. Там багато звірів – зайці, козулі, дикі кабани, куниці, білки… А ще, там є унікальні куточки, де старі пеньки давно зрізаних грабів, поросли мохом. Краса неймовірна, можна дитячі казки знімати і мультфільми», - розповів пан Василь. Чоловік запропонував взимку організувати на Острі санну трасу, щоб місцева дітвора могла кататися на санчатах у безпечному місці. Це жодним чином не зашкодить природі.

Прозвучали ідеї укласти охоронний договір з лісгоспом, щоб фахівці, які там працюють, взяли під опіку ландшафтний парк, доглядали за рослинами, дбали про лісовідновлення, організовували посадки лісових культур. Пан Віктор Ганущин, який має величезну колекцію рослин, зібрану з усього світу, готовий ділитися живцями. Їх можна розмножити у розпліднику лісництва, а потім підсаджувати на території заказника.
Під час «Ековіче» піднімалося і питання важливості збереження гідрологічного режиму заказника. Адже ще у 2004 році на території ландшафтного парку було чимало джерел води. За останні роки 2 з них зникло. Це, на думку присутніх під час заходу біологів, може мати дуже негативні наслідки, адже порушення гідрологічного режиму тягне за собою проблеми з рослинністю.
Ще одне, не менш важливе питання - дорога. Потрібно подбати, щоб під’їзд до Остри був доступним.
Тож у підсумку вирішили під час найближчого заходу «Разом для Остри» прибрати і розчистити частину території заказника, а у перспективі навести лад на території усього парку. Крім того, спільними зусиллями облагородити джерело питної води, а також встановити стенд з інформацією про ландшафтний заказник, історію його створення та важливість збереження.
Проект реалізовується в рамках «Програми екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України». Проект реалізується Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Джерело: Прес-служба ГО “Щасливі діти”
До теми
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Закарпатців закликають стати донорами крові напередодні різдвяно-новорічних свят
- Інструктор «Устім» - про навчання майбутніх операторів ССО
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Тренується шість днів на тиждень і у 16 років став чемпіоном світу: історія мукачівського боксера Ростислава Трусова
- Між закордоном і армією 22-річний “Шкіпер” обрав ЗСУ!
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Серйозна розмова: як українським батькам навчити дітей розуміти свої права
- Карпатська філія забезпечує паливними дровами населення і заклади соціальної сфери
- Кожна дитина важлива - "Дорога життя" в Ужгороді доводить це вже 26 років
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів

До цієї новини немає коментарів