У планах на третій (завершальний) тиждень практики – розширити ареал експедиції та виконати уточнювальні дослідження по місцях, де вже були обстеження. Крім того, планується вже традиційна для істориків «посвята» в етнографи.
Історики УжНУ продовжують набувати практичних навичок в літній етнографічній експедиції

Впродовж тижня обстежили села Олешник, Букове, Сасово, а також Виноградово, де переважно виконували дослідження на усну історичну тематику, а також фотофіксацію маркерів міського символічного простору. Зокрема, в райцентрі дуже цікавим виявилася центральна площа, де органічно співіснують пам’ятники, що увічнюють особи та події, які мають стосунок до радянської, української та місцевої історії.
Інтерв’ю з 95-річним жителем Олешника Юрієм Юрієвичем Марушкою
Підгрупа Василя Коцана продовжила вивчати традиційну обрядовість і господарську діяльність. Старожили місцевих сіл до сьогодні зберігають традиції найдавніших сільських ремесел – ткацтва та вишивки. Щороку місцеві жительки тчуть чимало доріжок («покрівців»), а їх оселі досі прикрашають вишивані настінні килимки. Окрім збору усної інформації в Олешнику та Буковому, відвідали краєзнавчі музеї, в яких зберігається величезна кількість пам’яток старовини. Краєзнавчий музей при Олешницькій ЗОШ І–ІІІ ступенів є одним із кращих сільських музеїв області. Тут експонуються автентичні взірці народного текстилю, дерев’яного, керамічного та металевого посуду, знарядь праці. У обстежених селах робили фотофіксацію житлових і господарських будівель, побудованих у 30–60-х рр. ХХ ст. Увагу звертали на будівельний матеріал, технологію будівництва, інтер’єрне планування.
Студенти з інформаторами в селі Букове
Плідно попрацювала підгрупа, яка вивчає особливості народної демонології та магії. Студенти збирають цікаві розповіді про демонологічних персонажів, магічні предмети, народну медицину.
Старшим науковим співробітником Закарпатського музею народної архітектури та побуту Михайлом Рекрутяком було зафіксовано залишки патронімій («родинних кутків») у селах Великі Ком’яти, Букове і Онок.
Цього тижня в роботі експедиції взяли участь студенти-антропологи з Варшавського університету (Польща). У селах Онок та Олешник їх цікавили екзотичні для нас теми економічної та політичної антропології. Детальніше про специфіку власних досліджень розповів Пйотр Вінярчик в інтерв’ю у рамках телевізійного сюжету «Етнографічна експедиція» каналу М-студіо.
З польським колегою на базі практики
У роботі в Олешнику ужнівцям допомагали сільський голова Степан Попович, директор школи Марія Роспопчук, завідуюча бібліотекою Оксана Любка, бібліотекар Ганна Барнич, завідувача будинком культури Світлана Мокар; у селі Букове – секретар сільської ради Ірина Кедик, вчитель історії Володимир Скляр, завідуюча будинком культури Марія Тифанюк та інші добродії.











До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня




До цієї новини немає коментарів