Олександр Гаврош: Ця книжка є той крик душі, коли просто я не втримався і мусив сказати свою думку

Майже половину видання складають статті присвячені темі війни на сході України. Завдяки чому, за словами автора, ця робота є надактуальною.
Олександр ГАВРОШ, письменник
Часто, як журналіст, я не можу промовчати і, власне, ця книжка є, так би мовити, той крик душі, ті статті, коли просто я не втримався і мусив сказати теж свою думку. Ідея виникла тоді, коли до мене рік назад підійшов наш відомий Богдан Єфхак, такий є в Ужгороді книгоман, і сказав: «Коли вже. нарешті, ці статті будуть зібрані і видані? Тому що це все читати, воно десь розкидано, воно коли в цілісності, то воно дає якусь опуклу загальну картину. І от це мене наштовхнуло на думку, що варто ці статті зібрати і видати. Таким чином ця книжка побачила світ».
Видавець книги, редактор та письменник Олександр Масляник зазначив, що наклад книги невеликий, проте вже скоро буде надруковано ще кількасот додаткових примірників.
Олександр МАСЛЯНИК, книговидавець
Книжка про наше Закарпаття, Закарпаття в контексті України, в європейському контексті. Обкладинка дуже промовиста, снайперська гвинтівка, приціл, і от тривожний колір, і прочитавши книжку Гавроша, а вона, скажу, не для такого масового читача, вона для того читача, який трошки знає історію Закарпаття. Тут є великий масив інформації, яка осмислена, інтерпретована, яка пропущена через серце патріота і через холодний аналітичний розум журналіста й письменника.
Презентація «Закарпаття під прицілом» вже відбулася у Львові та Ужгороді, на черзі Рахів та Яремче.
До теми
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Валентин Штефаньо створив торт “Іглава” – солодкий символ вдячності та дружби
- Втрачений Ужгород: будинок піаністки Емілії Кофман
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- Рік Родини розпочала Мукачівська греко-католицька єпархія
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?

До цієї новини немає коментарів