Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято

Чому дата Хрещення Господнього змінилась?
Раніше Православна Церква України користувалася старим — юліанським — календарем, згідно з яким Хрещення Господнє (Водохреща або Богоявлення) святкували 19 січня.
2023 року ПЦУ ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар, який вважається більш точним і сучасним:
-
досконаліший за юліанський;
-
точніший за григоріанський, ближчий до реальних астрономічних подій.
Через цю зміну всі неперехідні свята, включно з Хрещенням Господнім, змістилися на 13 днів раніше. Саме тому Водохреща 2026 року припадає на 6 січня.
Що таке свято Водохреща
Хрещення Господнє — одне з головних двунадесятих свят православної церкви, що завершує різдвяні святки та має глибокий сакральний сенс для українського народу. Це свято відоме також під назвою Богоявлення і відзначає момент, коли Ісус Христос прийняв Хрещення в річці Йордан від Іоанна Хрестителя.
Під час хрещення Спасителя світ уперше сприйняв повноту Пресвятої Трійці: Бог-Отець промовив з небес, Син Божий хрестився у водах Йордану, а Святий Дух явився у вигляді голуба. Цей день символізує не лише духовне оновлення, а й очищення водою, що стало головною традицією свята.
Традиції та обряди на Водохреща
Традиції та обряди на Водохреща / © Pixabay
Водохреща в Україні пронизане багатими традиціями:
-
Водосвяття — освячення води у церкві та природних водоймах, надаючи їй цілющих властивостей;
-
Купання в Йордані — занурення у крижану воду, що символізує очищення від гріхів та оновлення тіла й духу;
-
Водохресний вечір — пісна вечеря напередодні свята з традиційними стравами: кутею, узваром, пісним борщем;
-
Народні звичаї — прибирання домівок, щедрування, випускання голубів під час освячення води; хрести з воску символізують Святу Трійцю та оберігають родину.
Особливе місце в традиціях займає підготовка ополонки у формі хреста, освячення води священиком та символічні ритуали, що збереглися з дохристиянських часів.
Святковий стіл на Водохреща
Незважаючи на піст і духовний зміст свята, українці готують різноманітні пісні страви, що мають символічне значення:
-
Голодна кутя — без масла та вершків;
-
Узвар — компот із сухофруктів;
-
Пісний борщ — можна додати в’ялені фрукти;
-
Риба, вареники, голубці та пироги — з різними пісними начинками;
-
Печиво «Хрести» — обрядовий смаколик, що символізує добробут.
Суть свята Водохреща
Водохреща (Хрещення Господнє, Богоявлення) — це не просто церковне свято, а духовне оновлення та єднання з історичною та культурною спадщиною українського народу. Пірнаючи в ополонку, освячуючи воду та виконуючи обряди предків, кожен українець шанує явлення Святої Трійці, очищення душі та тілесне оздоровлення.
Свято Водохреща — це гармонійне поєднання віросповідання, традицій та народних звичаїв, що передаються з покоління в покоління.
До теми
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- Соціальне таксі на Закарпатті: як працює послуга в Ужгороді та Мукачеві
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Приватний садочок в Ужгороді: як обрати найкраще середовище для дитини
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"

До цієї новини немає коментарів