Ромські громади Закарпаття мають самі захотіти влитися в українське суспільство

«Рада старійшин ромів буде піднімати питання про будівництво якогось житла, створення робочих місць, фермерських господарств по місцю їх проживання в різних районах Закарпатськї області при взаємодії з місцевою владою і координації центральною владою», — сказав старійшина ромської громади України Георгій Чурон на круглому столі в Укрінформі, присвяченому питанням інтеграції ромської спільноти в суспільно-політичне життя України.

Він додав, що Рада старійшин ромів України пропонує створити робочу групу для вирішення питання про створення умов для прогресу та соціально-культурного розвитку ромів, організації осілого життя в місцях реєстрації ромів на Закарпатті.
Чурон також звернувся до тих, хто здійснював напади на ромів, в тому числі і на родини з кількома дітьми, не чинити надалі таких дій. А всі проблемні питання щодо підозр ромів у протиправних злочинах вирішувати в межах законодавства України.
У свою чергу, уповноважений представник Служби безпеки України Максим Чередник наголосив, що напади на ромів мають замовний характер.
«Є інформація про те, що багато деструктивних проявів по відношенню до ромської спільноти носять замовний характер. Тому що не можуть, як наприклад у Львові, група осіб 1996,1993 року народження так організуватися, знайти всі засоби і так здійснити цей напад. Тим більше, що ця структура аналогічна з тією, які знаходяться в Російській Федерації, прослідковуються закономірні речі», — сказав Чередник.
Він наголосив, що Служба безпеки всіляко сприяє Національній поліції у роботі над цією справою. Втім, за його словами, проблема має набагато ширший характер.
«Ворог не зміг взяти Україну в лоб, він отримав достойну відповідь на сході країні, і зараз шукає як розхитати ситуацію в Україні з різних сторін, і в даному випадку шукає найслабші сторони. … Зараз були обрані роми. Раніше це були інші національності, проти яких також були випади і провокації. Наша задача — не піддаватися на такі провокації. І розуміти — навіщо і ким це робиться», — підкреслив Чередник.
Він зазначив, що лише зусиль правоохоронних органів недостатньо, так само як і ініціатив Міністерства культури та громадських організацій. Необхідне бажання самих ромських громад почати діалог з українською владою і влитися в українське суспільство.
До теми
- Роботи, що рятують життя: історії поліцейських Закарпаття з лінії вогню
- «Бограч-index» – листопад 2025: за місяць ціни на продукти виросли на 12,5%
- Троє військових із інфарктом за добу: у Закарпатському кардіоцентрі показали, як надають допомогу нашим захисникам
- Тренується шість днів на тиждень і у 16 років став чемпіоном світу: історія мукачівського боксера Ростислава Трусова
- На Закарпатті зараз 23 842 військових, які звільнилися з лав армії
- Між закордоном і армією 22-річний “Шкіпер” обрав ЗСУ!
- Закарпаття: стабільність із внутрішньою напругою – результати нового соціологічного дослідження
- "Стала набагато простішою": як змінилася процедура оформлення відстрочок від мобілізації з 1 листопада
- Юрій Кілб із Ужгорода каже просто: «Рятувати — це не робота, це спосіб життя. Якщо не ми, то хто?»
- "Люди, які віддали частину себе за свою країну, мають самі обирати, де їм виступати" — чемпіон світу Владислав Горнодь
- "Моя мрія — прокинутися на ранок і залишитися без роботи", — фахівчиня із соціальної роботи Тетяна Кузьменко
- Війна спричиняє безсоння українців: результати наукового дослідження
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ветеранська справа: як поблизу Мукачева вирощують креветку та африканського сомика
- Понад 350 пацієнтів з інсультом зафіксували за 9 місяців на Закарпатті
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Черги на кордонах із ЄС: осінні канікули та нова система контролю спричинили затори
- ID-паспорт для пораненого військового - без черг, бюрократії й затримок

До цієї новини немає коментарів