Ромські громади Закарпаття мають самі захотіти влитися в українське суспільство

«Рада старійшин ромів буде піднімати питання про будівництво якогось житла, створення робочих місць, фермерських господарств по місцю їх проживання в різних районах Закарпатськї області при взаємодії з місцевою владою і координації центральною владою», — сказав старійшина ромської громади України Георгій Чурон на круглому столі в Укрінформі, присвяченому питанням інтеграції ромської спільноти в суспільно-політичне життя України.

Він додав, що Рада старійшин ромів України пропонує створити робочу групу для вирішення питання про створення умов для прогресу та соціально-культурного розвитку ромів, організації осілого життя в місцях реєстрації ромів на Закарпатті.
Чурон також звернувся до тих, хто здійснював напади на ромів, в тому числі і на родини з кількома дітьми, не чинити надалі таких дій. А всі проблемні питання щодо підозр ромів у протиправних злочинах вирішувати в межах законодавства України.
У свою чергу, уповноважений представник Служби безпеки України Максим Чередник наголосив, що напади на ромів мають замовний характер.
«Є інформація про те, що багато деструктивних проявів по відношенню до ромської спільноти носять замовний характер. Тому що не можуть, як наприклад у Львові, група осіб 1996,1993 року народження так організуватися, знайти всі засоби і так здійснити цей напад. Тим більше, що ця структура аналогічна з тією, які знаходяться в Російській Федерації, прослідковуються закономірні речі», — сказав Чередник.
Він наголосив, що Служба безпеки всіляко сприяє Національній поліції у роботі над цією справою. Втім, за його словами, проблема має набагато ширший характер.
«Ворог не зміг взяти Україну в лоб, він отримав достойну відповідь на сході країні, і зараз шукає як розхитати ситуацію в Україні з різних сторін, і в даному випадку шукає найслабші сторони. … Зараз були обрані роми. Раніше це були інші національності, проти яких також були випади і провокації. Наша задача — не піддаватися на такі провокації. І розуміти — навіщо і ким це робиться», — підкреслив Чередник.
Він зазначив, що лише зусиль правоохоронних органів недостатньо, так само як і ініціатив Міністерства культури та громадських організацій. Необхідне бажання самих ромських громад почати діалог з українською владою і влитися в українське суспільство.
До теми
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею

До цієї новини немає коментарів